Аналіз формування системи міжнародної безпеки, еволюції її середовища, факторів, загроз та викликів, її розбудови навколо Північноатлантичного Альянсу з урахуванням набутого міжнародною організацією досвіду як військово-політичної структури безпеки.
Аннотация к работе
КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені ТАРАСА ШЕВЧЕНКАНауковий керівник : доктор історичних наук, професор ГУМЕНЮК Борис Іванович, завідувач кафедри міжнародних організацій та дипломатичної служби Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка, ректор Дипломатичної академії України при МЗС України З дисертацією можна ознайомитись в бібліотеці Київського національного університету імені Тараса Шевченка за адресою : м. Дисертацію присвячено аналізу формування системи міжнародної безпеки, визначенню крізь призму еволюції її середовища, основних факторів, загроз та викликів, що обумовлюють функціонування цієї системи на сучасному етапі та оцінці доцільності її подальшої розбудови навколо Північноатлантичного Альянсу з урахуванням набутого цією міжнародною організацією потенціалу і досвіду як високорозвинутої військово-політичної структури безпеки. безпека міжнародний північноатлантичний Диссертация посвящена анализу формирования системы международной безопасности, определению через призму эволюции ее среды основных факторов, угроз и вызовов, обусловливающих функционирование этой системы на современном этапе, а также оценки целесообразности ее дальнейшего развития на основе Североатлантического Альянса с учетом накопленного этой международной организацией потенциала и опыта деятельности как высокоразвитой военно-политической структуры безопасности. В диссертации рассмотрены вопросы трансформации НАТО в контексте ее Стратегических концепций 1991 и 1999 годов и конкретного вклада этой структуры в укрепление международного мира и безопасности.Проте сьогодні не існує єдиної системи міжнародної безпеки, тобто такої, яка б функціонувала на основі принципів, норм та правил, вироблених в рамках однієї міжнародної організації чи наднаціональної структури. Міжнародні організації, що діяли у той чи інший історичний період, впливали на розвиток подій на міжнародній арені, певною мірою знижували ступінь політичної невизначеності шляхом стабілізації очікувань сторін і, таким чином, підвищували рівень національної та міжнародної безпеки. Історична тенденція до розширення можливостей міжнародних організацій впливати на безпеку тісно повязана із загальносвітовими процесами інтеграції та глобалізації. Тому спроби провести геополітичний аналіз розвитку міжнародних подій без урахування можливого впливу зазначених процесів на міжнародні організації, так само, як і без оцінки дієвості цих інституцій та режимів з точки зору визначення їх ролі та місця у формуванні середовища міжнародної безпеки, не відповідають вимогам сьогодення. Виходячи з актуальності теми, а також враховуючи наявність ряду аспектів, що потребують поглибленого дослідження, метою дисертації є узагальнюючий аналіз характеру сучасних змін та основних проблем в середовищі системи міжнародної безпеки, що формується, місця НАТО, її інтересів і пріоритетів в цій системі шляхом оцінки практичного внеску Організації в зміцнення міжнародного миру і безпеки.У першому розділі - “Концептуально-теоретичні аспекти та джерельна база дослідження” - обґрунтовано постановку проблеми, проаналізовано та систематизовано сучасні теоретичні підходи, концепції та погляди західних і вітчизняних дослідників на визначення поняття “безпека”, а також проблеми взаємовідношень та взаємозвязків між поняттями “безпека”, “національна безпека”, “колективна безпека”. Автор констатує, що дослідження проблем безпеки здійснювалося на рівні обєктивного явища, яке існує в конкретний історичний період і характеризує стан складної соціальної системи із специфічним характером звязків між її елементами; на рівні субєктивного сприйняття факторів, умов та перспектив розвитку подій як специфічний прояв викликів і загроз на національному та міжнародному рівнях у певний проміжок часу; як реакцію субєктів безпеки на потенційні та реальні загрози у вигляді інституційних рішень на вищезгаданих рівнях тощо. При цьому всезростаюче визнання одержує стратегія колективної безпеки, коли кожна держава, яка входить в систему такої безпеки, згодна з тим, що безпека однієї з них є справою всіх, і приєднується до колективних дій щодо відсічі агресії. У другому розділі - “Сучасна система міжнародної безпеки” - проаналізовані основні підходи до сутності міжнародної безпеки, викладене авторське бачення поняття “система міжнародної безпеки” із виокремленням її базових характеристик, функцій та критеріїв ефективності в сучасних умовах, досліджено еволюцію середовища системи міжнародної безпеки та її взаємозвязок з динамікою функціонування цієї системи на сучасному етапі її розвитку.