Теоретичне дослідження застосування системи протилейкозних заходів з визначенням титрів противірусних антитіл у корів–матерів та диференційованим підходом до встановлення терміну першого серологічного дослідження телят для підвищення оздоровчих заходів.
Аннотация к работе
ОДЕСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ РОЛЬ МОЛОДНЯКУ ВЕЛИКОЇ РОГАТОЇ ХУДОБИОдержані результати дали можливість запропонувати комплекс протилейкозних оздоровчих заходів, який передбачає виконання першого серологічного дослідження у тварин молодших вікових груп залежно від титру антитіл їх матерів, чіткий серологічний контроль кожної вікової групи тварин у даній популяції. Встановлено, що у неблагополучному щодо лейкозу великої рогатої худоби стаді важливе місце у формуванні, розвитку та згасанні епізоотичного процесу поряд з тваринами основного стада займають тварини молодших вікових груп. Зараження телят збудником лейкозу великої рогатої худоби відбувається переважно в постнатальний період їх розвитку. Державний департамент інтелектуальної власності видав деклараційний патент на винахід “Спосіб виявлення захворювання на лейкоз у великої рогатої худоби” за № 44416 А. Ключові слова: лейкоз великої рогатої худоби, вірус лейкозу великої рогатої худоби, серологічна діагностика (РІД), молодняк, колостральні антитіла, корови, нетелі, телята, оздоровлення.Завдяки унікальним дослідженням, проведеним вітчизняними та зарубіжними вченими, встановлено вірусну природу збудника лейкозу великої рогатої худоби, вивчено його онкогенні властивості, етіологічну й патогенетичну суть лейкозного процесу, розроблено високоспецифічні серологічні методи діагностики, такі як реакція імунодифузії в гелі агару (РІД), імуноферментний метод (ІФА), реакція звязування комплементу (РЗК), полімеразна ланцюгова реакція (ПЛР) та інші, розроблено сучасні заходи ліквідації та профілактики захворювання (Петров М.І., 1999; Крикун В.А., 1999; Кукайн Р.О., 1991; Нагаєва Л.І., 1989; Кудрявцева Т.П., 1974). Відсутність однозначності щодо ступеня різновікової чутливості великої рогатої худоби до збудника лейкозу у природних та експериментальних умовах, шляхів його передачі та генетичної сприйнятливості до розвитку лейкозного процесу зумовлює проведення постійного пошуку та вдосконалення заходів профілактики та боротьби з лейкозом великої рогатої худоби (Мандигра М.С., 2000; Ярчук Б.М., 1989; Бурба Л.Г., 1985; Достоєвський П.П., 1982). Розроблено та впроваджено науково обґрунтовані системи протилейкозних заходів, що забезпечило широкомасштабний контроль та вплив на епізоотичну ситуацію щодо лейкозу великої рогатої худоби в Рівненській та Миколаївській областях та дозволило оздоровити від лейкозу господарства всіх форм власності в Рівненській і знизити рівень інфікованості тварин ВЛВРХ в господарствах Миколаївської області з 11,9% до 2,7%. Розвиток лейкозного процесу в експериментально зараженого молодняку великої рогатої худоби вивчали у неблагополучному щодо лейкозу великої рогатої худоби господарстві на 15 телятах 3-4-місячного віку, з яких було сформовано 2 групи. У 1986 р. кількість хворої на лейкоз великої рогатої худоби досягла 557 тварин, а кількість туш зі змінами, характерними для лейкозу великої рогатої худоби, збільшилась у 90 разів.У господарствах з різним початковим ступенем інфікованості тварин ВЛВРХ динаміка виділення серопозитивних тварин має певні закономірності. У неблагополучному щодо лейкозу великої рогатої худоби стаді важливе місце у формуванні, розвитку та згасанні епізоотичного процесу, поряд з тваринами основного стада, займають тварини молодших вікових груп. Виконання протилейкозних оздоровчих заходів приводить до припинення виділення інфікованих тварин спочатку у старших вікових групах, а потім у молодняку. Молодняк великої рогатої худоби на завершальних етапах виконання оздоровчих протилейкозних заходів виступає основним джерелом збудника захворювання. В умовах проведення експериментальних досліджень: а) телята, отримані від позитивно реагуючих в різних титрах на лейкоз корів, при народженні вільні від онкорнавірусної інфекції; б) молозиво інфікованих корів не є фактором передачі ВЛВРХ нащадкам; в) у частини телят, які не отримали колостральних противірусних антитіл, на 45-ий день життя в сироватці крові відзначали присутність протилейкозних антитіл.