ООН як універсальна система міжнародного співробітництва. Глобальна міжнародна співпраця та ООН. Валютно-фінансові, економічні та соціальні організації системи ООН. Переваги участі України в міжнародних спеціалізованих економічних організаціях системи.
Аннотация к работе
Знаменною рисою розвитку людського суспільства у ХХ ст. є зміцнення взаємозвязків і взаємозалежності країн і народів як тенденція, історично обумовлена вимогами НТР, розвитком міжнародного співробітництва, появою глобальних проблем, особливо посилилася у другій половині століття, породивши велику кількість різноманітних міжнародних організацій. У сучасній системі міжнародних відносин важливе місце належить Організації Обєднаних націй, яка, по суті, є першим в історії механізмом широкої багатогранної взаємодії різних держав з метою підтримки міжнародного миру і безпеки, сприяння економічному і соціальному прогресу всіх народів. Членами ООН є різні за економічними системами та регіонами планети держави, які повязують з її діяльністю вирішення проблем, що їх хвилюють.В основу їх роботи були покладені пропозиції, внесені представниками Китаю, США, СРСР та Великобританії в Думбартон - Оксі в серпні-жовтні 1944р. Статут був підписаний 26 червня 1945р. представниками 50 країн; Польща, яка не була представлена на конференції, підписала його пізніше і стала однією з 51 держави-члена. Як відзначав на конференції, присвяченій пятидесятиріччю створення ООН, Джозеф Рід, через холодну війну Організація довгий час не мала змоги функціонувати відповідно із задумом її засновників. Зараз є можливість того, що зявиться така організація, яка була передбачена в договорі, щоб виконати усі поставлені перед нею завдання ѕ просування справи миру і сприяння процвітанню.<1>Мета і принципи ООН · утримання від погроз силою чи її використання проти територіальної недоторканості чи політичної незалежності будь-якої держави, так і будь-яким іншим шляхом, несумісним з цілями ООН; · Система ООН ѕ сама організація та різні, повязані з нею організації - вживає єдиних глобальних зусиль, направлених на економічний та соціальний розвиток країн, що розвиваються за допомогою різних програм, присвячених за допомогою різних програм, присвячених вирішенню проблем - від технічної співпраці до огляду та досліджень, скликання міжнародних конференцій і від планування всебічного розвитку до здійснення конкретних проектів в окремих галузях, таких як торгівля, промисловість та сільське господарство.<1>· Для того, щоб допомогти урядам закласти більш ефективну основу для діяльності з метою розвитку, ООН сприяє у підготовці національних планів розвитку, спрямованих на забезпечення збалансованого економічного та соціального прогресу і найкращого використання людських, матеріальних та фінансових ресурсів.Значне місце в системі організацій ООН належить спеціальним програмам. Це перш за все: Програма розвитку ООН (ПРООН), Дитячий фонд ООН (ЮНІСЕФ), Програма ООН з навколишнього середовища (ЮНЕП), Університет ООН (ЮНЮ) та Навчальний та науковий дослідний інститут ООН (ЮНІТАР). Програма розвитку ООН була створена рішенням Генеральної Асамблеї ООН 1955р. В наш час діяльність Програми розвитку ООН ведеться майже у всіх країнах, що розвиваються. В 1996р. була здійснена нова формула розподілення ресурсів: приблизно 90 % основних засобів програми, тобто 850 млн. дол. виділяють для країн з низьким рівнем доходів.Спеціалізованою установою вважається лише та, що відповідає таким вимогам: 1. організація має бути утворена урядами (тобто виключаються всі неурядові організації); 4. вона повинна підписати угоду з ООН про співробітництво, координацію і взаємодію з нею та іншими спеціалізованими установами, що координуються ЕКОСОР. Взаємовідносини між ООН та спеціалізованими установами базуються на основі укладених угод, які підписує Економічна і Соціальна Рада. Нинішній стан валютно-фінансової кредитної галузі та її перспективу неможливо уявити без урахування важливої ролі валютно-фінансових організацій системи ООН. Їх членами є більше ніж 170 країн світу, а їх фінансова база перевищує сумарні ресурси всіх інших спеціалізованих установ ООН та регіональних банків розвитку.Організація Обєднаних Націй (це найбільш універсальна і найбільш авторитарна міжнародна організація сучасності, політична діяльність якої знаходиться у нерозривному звязку з економічними і соціальними завданнями, безпосередньо повязаними із світовою стабільністю Забезпечити цю стабільність і покликані багаточисельні структурні підрозділи та міжнародні організації системи ООН. Одним із основних органів ООН є Економічна та Соціальна Рада, яка координує діяльність різних міжурядових комісій та комітетів, пяти регіональних економічних комісій (ЕСКАТО, ЕКА, ЕКЛА, ЕКЗА, ЄЕК) та спеціальних програм у структурі ООН (ПРООН, ЮНІСЕФ, ЮНЕП, ЮНЮ, ЮНІТАР) і, основними обовязками якої є організація досліджень та підготовки різного роду доповідей та рекомендацій з різноманітних міжнародно-економічних, соціальних, культурних та інших питань, розробки міжнародних стратегій розвитку та нагляд за їх реалізацією тощо.
План
План
Вступ
1. ООН ѕ універсальна система міжнародного співробітництва
2. Глобальна міжнародна співпраця та ООН
2.1 Роль ЕКОСОР та органів, що діють під її егідою в координуванні міжнародної співпраці
2.2 Спеціальні програми в структурі ООН, їх значення в системі міжнародних відносин
3. Спеціалізовані установи системи ООН як глобальний механізм управління різних сфер міжнародного співробітництва
3.1 Валютно-фінансові організації системи ООН (МВФ, МБРР, МФК, МАТ, МФСР)
3.2 Економічні організації системи ООН
3.3 Соціальні організації системи ООН
4. Переваги участі України в міжнародних економічних організаціях системи ООН
Висновки
Використана література
Резюме
Вывод
У цій курсовій роботі я зробила спробу дослідити діяльність деяких спеціалізованих установ та міжнародних організацій системи ООН, визначити особливість їх функціонування. Із великої кількості проаналізованої інформації можна зробити ряд висновків.
Організація Обєднаних Націй ( це найбільш універсальна і найбільш авторитарна міжнародна організація сучасності, політична діяльність якої знаходиться у нерозривному звязку з економічними і соціальними завданнями, безпосередньо повязаними із світовою стабільністю Забезпечити цю стабільність і покликані багаточисельні структурні підрозділи та міжнародні організації системи ООН.
Одним із основних органів ООН є Економічна та Соціальна Рада, яка координує діяльність різних міжурядових комісій та комітетів, пяти регіональних економічних комісій (ЕСКАТО, ЕКА, ЕКЛА, ЕКЗА, ЄЕК) та спеціальних програм у структурі ООН (ПРООН, ЮНІСЕФ, ЮНЕП, ЮНЮ, ЮНІТАР) і, основними обовязками якої є організація досліджень та підготовки різного роду доповідей та рекомендацій з різноманітних міжнародно-економічних, соціальних, культурних та інших питань, розробки міжнародних стратегій розвитку та нагляд за їх реалізацією тощо.
Тісно повязані своєю діяльністю та спеціальними угодами з ЕКОСОР спеціалізовані установи системи ООН, які є цілком авторитарними міжурядовими організаціями. Значення їх участі в міжнародно-економічних відносинах полягає перш за все в тому, що вони функціонують в різних галузях міжнародного господарського життя і їх діяльність направлена на допомогу у вирішенні проблем як окремим країнам, так і у світі в цілому.
Отже, система ООН ѕ сама Організація та різні, повязані з нею організації ѕ докладають єдиних глобальних зусиль, направлених на економічний та соціальний розвиток країн, що розвиваються. Механізмами надання допомоги є програми, міжнародні конференції та широкий спектр інших заходів, які забезпечують вирішення проблем ѕ від всебічного розвитку до здійснення конкретних проектів в окремих галузях.
Список литературы
1. Батюк В.І. Повний голос // Політика і час; № 3, 1995.
2. Дробот Г.А. Роль международной организации в мире политики: Осн. теор. подходы // Вести МГУ сер. 18. Соц. и пол. - № 1, 1996
3. Игнатов В.А., Титарекно А.А., Организация Объедененных Наций: Справочник. - 3-е изд. перераб. и доп. - М.: Международные отношения.
4. Коптюг В.А. Конференции ООН поокружающей среде. Информационный обзор. - Новосибирск, 1992.
5. Международные организации системы ООН: Справочник / Сост. А.А. Титаренко, М.: Международные отношения, 1985.
6. Морозов Г. ООН: первый доклад Кофи Аннана // Мировая экономика и международные отношения - № 5, 1998.
7. Овчников К. Что может ООН в економике // Международная жизнь - № 9 - 1991.
8. Организация Объедененных Наций: Справочник / под. ред. В.Ф. Петровского 4-е изд. - М.: Международные отношения, 1990.
9. Основные сведенья об ООН: справочник: перев. с анг. - М.: Международные отношения, 1991.
10. Спеціалізовані установи системи ООН: [Навч. посібник] / В. С. Бруза. - К.: Либідь, 1995.
11. Спиродонов И.А. Мировая экономика: Учеб. пособие. - М.: ИНФРА - М., 1998.
12. Сьомін С. На ідеях християнської єдності // Політика і час - № 9, 1998.
13. Тощин А. Так начиналась жизнь ООН // Международная жизнь - № 7, 1992.
14. Удовекно П. Під знаком реформквання ООН // Політика і час - № 2, 1998.
15. Шевченко В.К. Международнаня экономическая деятельность - Учеб. пособие, Харьков: Хар. ГАХСТ, 1996.