Вплив лектину при передпосівній обробці насіння на ріст, розвиток і продуктивність рослин сої та пшениці, функціональну активність (азотфіксувальну, рістстимулювальну) ризосферної мікрофлори. Напрями фізіологічної дії лектин-бактеріальних композицій.
Аннотация к работе
Національна академія наук України Інститут фізіології рослин і генетикиРобота виконана в Інституті фізіології рослин і генетики НАН України, м. Офіційні опоненти: доктор біол. наук, професор, член-кореспондент НАНУ, Мусатенко Людмила Іванівна, Інститут ботаніки ім. Холодного НАНУ, завідувач відділу фітогормонології доктор біологічних наук, професор, Таран Наталія Юріївна, Київський національний університет ім. Тараса Шевченка завідувач кафедри фізіології і екології рослин доктор біологічних наук, професор Захист відбудеться «15» грудня 2011 р. о 1000 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.212.01 при Інституті фізіології рослин і генетики НАН України за адресою: 03022, м.Продуктивність фітобактеріальних симбіозів і асоціацій значною мірою визначається спрямованістю та балансом молекулярних взаємодій рослин і ґрунтових мікроорганізмів, які сприяють формуванню в кореневій зоні пулу необхідних елементів живлення, збагачують ризосферу біологічно активними речовинами. Дисертаційна робота виконувалася в рамках науково-дослідної роботи відділу симбіотичної азотфіксації Інституту фізіології рослин і генетики Національної академії наук України (ІФРГ НАНУ) протягом 2000-2010 рр. за темами «Вивчити процеси взаємодії бульбочкових бактерій із рослиною-хазяїном та розробити заходи підвищення продуктивності бобових культур за рахунок максимального використання біологічного азоту» на 2001-2005 рр. (р/№ 0101U000627) і «Дослідити фізіологічні процеси функціонування бобово-ризобіального симбіозу і розробити методи його інтенсифікації» на 2006-2010 рр. (р/№ 0106U006461). Метою роботи було зясування спектру біологічної активності лектинів бобових і зернових культур щодо рослин, ґрунтових азотфіксувальних мікроорганізмів, патогенних грибів, який визначає роль аглютинінів як регуляторних молекул при утворенні та функціонуванні фітобактеріальних систем, а також обґрунтування фізіологічних основ застосування лектинів і комплексних лектин-бактеріальних композицій в агробіотехнології. Визначити роль екзогенного лектину як можливого адаптогену за нормальних умов росту рослин та дії УФ-опромінення як абіотичного стресору. лектин фітобактеріальний симбіоз продуктивність рослина Зясувати роль гаптена як модулятора біологічної активності лектину та лектин-бактеріальної композиції на рівні молекул, рослин і мікроорганізмів, фітобактеріальної асоціації.Встановлений спектр біологічної активності (біоефекторної, рістрегуляторної, адаптогенної, фунгітоксичної, комунікативної) фітолектинів щодо рослин, азотфіксувальних бактерій, патогенних грибів характеризується полівекторною і пролонгованою дією та обумовлює роль даних білків як регуляторних молекул на клітинному, організменному, системному рівнях організації й функціонування фітобактеріальних симбіозів і асоціацій, що обґрунтовує фізіологічні основи практичного використання лектинів у агробіотехнології. Біологічно активні речовини - продукти метаболізму бобових рослин (лектини) і бульбочкових бактерій (екзометаболіти) оптимізують симбіотичні властивості (нодуляційну здатність, ефективність, нітрогеназну активність бульбочок) специфічних рослині-хазяїну ризобій у напрямі підвищення ступеню реалізації продуктивного потенціалу бобово-ризобіальних симбіозів. За екзогенної дії на культуру бактерій in vitro та насіння in situ фітолектини активізують ріст і функціональну (азотфіксувальну, рістстимулювальну) здатність агрономічно корисних ґрунтових олігоазотрофів, що вказує на можливість їхнього використання як біоагентів посилення інокуляційного потенціалу бактеріальних препаратів та безпеку застосування лектинових препаратів у рослинництві. Аглютинін зародків пшениці при передпосівній обробці насіння за рахунок суттєвого підвищення вмісту та зрушення співвідношення ендогенних цитокінінів і ауксинів, флавоноїдів і пероксидази як компонентів ІОК-оксидазної системи контролю, залучається до загальної системи регуляції росту й розвитку рослин на гормональному рівні, наслідком чого є зміна морфо-фізіолого-біохімічних показників та продуктивності пшениці.