Вивчення проблеми гострого ушкодження серця антрацикліновими антибіотиками. Встановлення взаємозв’язку між тривалістю ішемії та ступенем діастолічної дисфункції міокарда. Лікування та медікаментозна профілактика з використанням біофлавоноїду кверцетину.
Аннотация к работе
МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВЯ УКРАЇНИ Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наукВ.К.Гусака АМН України» та Донецькому національному медичному університеті ім. Науковий керівник: доктор медичних наук, професор Ватутін Микола Тихонович, Донецький національний медичний університет ім. Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор Шелест Олексій Миколайович, Харківський національний медичний університет МОЗ України, професор кафедри внутрішньої медицини №2, клінічної імунології та алергології доктор медичних наук, професор Ілляш Марія Григорівна, Національний науковий центр «Інститут кардіології ім. Захист відбудеться “4” червня 2010 року о 13 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 11.600.05 при Донецькому національному медичному університеті ім. З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Донецького національного медичного університету ім.Частота кардіальних ускладнень при лікуванні антрацикліновими антибіотиками за різними даними коливається від 1,5 до 71% і позитивно корелює з їх кумулятивною дозою (Creutzig U. et al., 2007). Небезпека антрациклінових ушкоджень серця полягає у високій частоті їх розвитку, труднощах ранньої діагностики, тривалому латентному перебігу, можливості виникнення не тільки в період проведення, але і через багато років після закінчення протипухлинної терапії (Sabbatini P. Порушення функціонального стану міокарда, що виникають під впливом антрациклінових антибіотиків, прогресують аж до розвитку застійної серцевої недостатності, яка в більшості випадків буває резистентною до лікування (Hengel C. L. et al., 2006). Мета і задачі дослідження: на підставі вивчення структурно-функціональних змін міокарда в процесі гострої кардіотоксичної дії антрациклінових антибіотиків та кардіопротекторних властивостей кверцетину розробити спосіб профілактики антрациклінової кардіоміопатії. Встановити морфологічні зміни міокарда в процесі гострої кардіотоксичної дії антрациклінів у експериментальних тварин і визначити ефективність кверцетину для її профілактики.Хворі були обстежені тричі: до (1-й етап), через 1 добу (2-й етап) і 30±2 діб (3-й етап) після введення чергової дози антрациклінів. Після закінчення 3-го етапу обстеження, пацієнти були розподілені на 2 групи: 1-а - 58 пацієнтів, у яких на 3-му етапі не було виявлено ознак дисфункції міокарда ЛШ, 2-а - 70 хворих з порушеною функцією міокарда ЛШ на 3-му етапі. 45 пацієнтів (17 чоловіків і 28 жінок, середній вік 24,5±5,1 років), які отримували антрациклінові антибіотики, увійшли до дослідження ефективності біофлавоноїду кверцетину: 22 хворих з 1-ої групи (підгрупа 1 «а») та 23 - з 2-ої групи (підгрупа 2 «а»). Тваринам 1-ої групи внутрішньоочеревинно вводився доксорубіцин у дозі 10 мг/кг одноразово, 2-ій групі за 40 хвилин перед доксорубіцином внутрішньоочеревинно вводили кверцетин у дозі 5 мг/кг. При аналізі стану ПОЛ в першу добу після введення антрациклінів було визначено, що вміст ДК і МДА значно перевищував аналогічний показник у здорових осіб (1-а група - 17,6±2,5 мкмоль/мл і 3,92±0,44 мкмоль/л, 2-а група - 24,8±2,8 мкмоль/мл і 5,25±0,38 мкмоль/л відповідно).При гострій кардіотоксичній дії антрациклінів у міокарді експериментальних тварин розвивалися: вакуольна дистрофія, міоцитоліз і осередковий некроз кардіоміоцитів, зникнення їх поперечної посмугованості й розшарування; з боку коронарних судин - повнокровя з розривом дрібних вен і венул і утворенням периваскулярних крововиливів, спазм і плазматичне просочування стінок артерій, виражений периваскулярний набряк. У пацієнтів кверцетин у дозі 500 мг внутрішньовенно перед введенням антрациклінів дозволяв зменшити тяжкість їх гострої кардіотоксичної дії, а саме ступінь активації ПОЛ, виразність ішемії міокарда, діастолічної і систолічної дисфункції ЛШ. Для діагностики гострої кардіотоксичної дії хворим, що одержували антрациклінові антибіотики, рекомендується визначати стан ПОЛ і АОС, виконувати добове моніторування ЕКГ і тканинну Д-ЕХОКГ з оцінкою систолічної і діастолічної функції ЛШ у першу добу після введення цитостатику. Ознаками гострої кардіотоксичної дії антрациклінів варто вважати підвищення рівнів ДК і МДА, відсутність компенсаторного збільшення активності каталази, наявність ішемії міокарда за даними добового моніторування ЕКГ, систолічної і діастолічної (за типом недостатньої релаксації) дисфункції ЛШ за результатами тканинної Д-ЕХОКГ у першу добу після введення цитостатику. Розглядати підвищення рівня МДА більше 5,0 мкмоль/л, тривалість ішемічно значимої депресії сегмента ST більше 200 хв. за даними добового моніторування ЕКГ, зниження Sm менше 7 см/с і Em/Am менше 0,8 за результатами тканинної Д-ЕХОКГ у першу добу після введення антрациклінів як предиктори стійкої (що зберігається протягом місяця) дисфункції міокарда.