Інституційні та функціональні особливості побудови контрольного механізму Конвенції та його завдання. Роль Європейського суду з прав людини в рамках контрольного механізму Конвенції. Міжнародний контроль за дотриманням державами правових зобов"язань.
Аннотация к работе
АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук РОЛЬ КОНТРОЛЬНОГО МЕХАНІЗМУ КОНВЕНЦІЇ ПРО ЗАХИСТ ПРАВ І ОСНОВНИХ СВОБОД ЛЮДИНИ В ПРОЦЕСІ РЕАЛІЗАЦІЇ ЇЇ НОРМРобота виконана на кафедрі міжнародного права Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Інститут міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка, доцент. Офіційні опоненти: Денисов Володимир Наумович, доктор юридичних наук, професор, член-кореспондент Академії правових наук України, Інститут держави та права ім. Неліп Михайло Іванович, кандидат юридичних наук, доцент, Дипломатична Академія України при МЗС України, кафедра зовнішньої політики та міжнародного права. Захист відбудеться "07" квітня 2003 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д.26.001.10 в Інституті міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка за адресою: 04119, м.Аналіз положень цього міжнародного договору та практика його застосування державами-учасницями свідчать, що саме контрольний механізм відіграє ключову роль у процесі реалізації Конвенції. Відповідно, дослідження міжнародно-правової природи функцій органів контролю (Європейського суду з прав людини та Комітету міністрів Ради Європи), їх компетенції є вкрай важливим для забезпечення належної реалізації Конвенції. Передусім, це стосується застосування так званої "прецедентної практики" Європейського суду з прав людини в процесі реалізації Конвенції, коли його рішення часто розглядаються як судові прецеденти, робиться висновок про їх обовязковість для національних правозастосовних органів. Прикладом цього є підготовлений групою народних депутатів Проект Закону України "Про виконання рішень Європейського суду з прав людини", який не зміг запропонувати належного внутрішньодержавного механізму реалізації Конвенції. Іншими словами, в сучасних умовах існує нагальна потреба у детальному вивченні проблем, повязаних з функціонуванням контрольного механізму Конвенції про захист прав і основних свобод людини, його можливим впливом на національне право України в контексті її реалізації в нашій державі.У першому розділі "Поняття контрольного механізму Конвенції про захист прав і основних свобод людини" здійснено аналіз доктринальних та практичних підходів до проблеми функціонування контрольного механізму Конвенції про захист прав і основних свобод людини. На думку автора, заповненню зазначеної прогалини сприятиме визначення ролі інституційних форм міжнародної співпраці, зокрема, контрольного механізму Конвенції про захист прав і основних свобод людини, в процесі реалізації норм міжнародного права. Контрольний механізм Конвенції про захист прав і основних свобод людини визначається автором як комплекс міжнародних органів та процедур, завданням яких є виявлення порушень норм Конвенції її державами-учасницями, їх фіксація у міжнародних правозастосовних актах Європейського суду з прав людини, а також здійснення міжнародного впливу на держав-порушниць для виправлення встановленого порушення. У другому розділі "Особливості побудови контрольного механізму Конвенції про захист прав і основних свобод людини" дається характеристика компетенції та функцій контрольних органів Конвенції про захист прав і основних свобод людини, розкриваються особливості їх взаємодії. У третьому розділі "Національне право України і Конвенція про захист прав і основних свобод людини" дисертантом досліджуються шляхи впливу Конвенції про захист прав і основних свобод людини на національне право її держав-учасниць, зокрема, за допомогою контрольного механізму ЄКПЛ.У висновках викладено основні результати дисертаційного дослідження, що відбивають сутність ролі, яку відіграє контрольний механізм Конвенції про захист прав та основних свобод людини в процесі реалізації її норм. Виходячи з координаційної природи міжнародного права, контроль як засіб реалізації не замінює, а доповнює добровільне дотримання субєктами міжнародного права їх міжнародно-правових зобовязань. Він має субсидіарний, додатковий характер у порівнянні з іншими засобами реалізації міжнародно-правових норм і залишається ефективним лише доки такі норми відповідають потребам і інтересам субєктів міжнародного права. Підвищенню ефективності реалізації норм міжнародного права, зокрема у сфері захисту прав і основних свобод людини, сприятиме створення відповідного інституційного механізму їх застосування і тлумачення з урахуванням обєктивних історичних, соціальних і правових умов, в яких відбувається процес реалізації цих норм. Із змінами в суспільному житті, законодавчій та правозастосовній практиці держав, появою нових доктринальних досліджень в галузі прав людини, з розвитком нових технологій та економічних відносин у Європі та світі в цілому відбувається зміна змістовного наповнення конкретних прав і свобод, передбачених Конвенцією про захист прав і основних свобод людини.