Розгляд закономірностей розвитку дитини дошкільного віку. Дослідження поняття про ігрову діяльність як своєрідного способу пізнання дітьми навколишнього світу. Виявлення сутності та значення гри у психічному та особистісному розвитку дошкільників.
Аннотация к работе
Гра має виняткове значення для психічного розвитку дитини і являється ведучою діяльністю в дошкільному віці. Ельконіна [5], відбуваються основні прогресивні зміни в психіці та особистості дитини-дошкільника, гра визначає його відношення з оточуючими людьми, готує до переходу на наступний віковий етап, до нових видів діяльності. Про першорядне значення гри для природного розвитку дитини свідчить той факт, що ООН проголосила гру універсальним і невідємним правом дитини. Як дитинство має свій внутрішній зміст і не є просто підготовкою до дорослого життя, так і гра має внутрішню цінність і значення. Гра є одним з найцікавіших видів людської діяльності, провідною діяльністю дошкільника, засобом його всебічного розвитку, важливим методом виховання, її назвали "супутником дитинства", хоч у житті граються не тільки діти, а й дорослі [7].Проведений аналіз трактувань поняття "пізнавальна активність "показує, що в них неповно враховуються важливі сторони сутності даного поняття у звязку з тим, що здійснювався його односторонній аналіз: пізнавальна активність розглядалася або як діяльність, або як якість особистості у відриві від діяльності. Оскільки організоване навчання дошкільників відбувається у проживанні спільної діяльності педагога з дітьми, то ця діяльність потребує керівництва, спрямування з боку дорослого, а саме: визначення цілей; прогнозування очікуваних результатів; мотивація пізнання; вибір змісту й окреслення його обсягів; створення розвивального середовища; надання навчально-пізнавальній діяльності позитивно-емоційного характеру; регулювання процесу пізнання і спрямування його на досягнення позитивних результатів; оцінювання індивідуальних досягнень дитини. Адже і ми, дорослі, не завжди помічаємо той момент, коли в нас під руками гра перетворюється на роботу, а робота - на гру: це чудово, якщо людина здатна перетворити на захоплення трудові обовязки. Найважливіша ознака дитячої гри - цілковита захопленість, дитина повністю поринає у гру. Тому не варто дивуватися, якщо дитина розлючується, коли дорослі необережно порушують її гру, переривають те, що повинно тривати в її фантазії,-відбувається конфлікт двох світів, двох розумінь серйозності справи.У молодшій групі перевага надається іграм, в яких діти могли б якнайповніше задовольнити свої потреби в грі без складних особистісних взаємин. Це ігри, наприклад, з піском та водою, в які можна грати будь-якої пори року в кімнаті або на відкритому майданчику, нескладні будівельні ігри, під час яких може виникати потреба не тільки в індивідуальних, а й у спільних діях, погодженні задумів. У вихованців середньої групи досвід ігрової діяльності значно більший, вони приносять іграшки з дому, що урізноманітнює та ускладнює ігри. Ігри та іграшки формують почуття і думки малюків, отже, дітям слід надати якнайширші можливості гратися в усе, що їм хочеться. Кімнату, в якій грають діти, бажано віддати повністю у їхнє розпорядження: розташування меблів, іграшок підпорядковується грі.Аналізуючи вище сказане можна зробити наступний висновок: зі зростанням та розвитком дитини його пізнавальна активність дедалі більше починає тяжіти до пізнавальної діяльності, що як будь-яка діяльність, характеризується певної структурою. У період дошкільного дитинства відбувається зародження первинного образу світу завдяки пізнавальної активності дитини, має свою специфіку кожному віковому етапі. У дослідженнях показано, що вона, має сильну мотивацію досягнення успіхів, і низьку мотивацію уникнення невдач, мають адекватної чи помірковано підвищеної самооцінкою, і навіть досить високою рівнем домагань.Размещено на .