Історіографія, джерела та методика дослідження газети "Терджиман". Процес боротьби проти національно-культурного надбання народів Російської Імперії. Інтерес дослідників до наукового осмислення теоретичного і практичного надбання Ісмаїла Гаспринського.
Аннотация к работе
Роль газети „Терджиман” у пропаганді реформаторських процесів у мусульманській громаді Російської ІмперіїСаме кримськотатарська газета „Терджиман” довгий час була єдиним тюркомовним виданням, яке намітило орієнтири соціального, духовного та культурного розвитку тюркомовних народів, принаймні Російської імперії на межі ХІХ-ХХ ст. Газета „Терджиман” стала для них національною гордістю, культурною памяткою, яка обєднувала й обєднує мусульманські тюркомовні народи та етнічні групи. Обєктивне, неупереджене осмислення ролі газети у пропаганді реформаторських процесів у мусульманській громаді Російської імперії створює можливість вирішення актуальної наукової проблеми та використання накопиченого досвіду за сучасних умов державотворення. Хронологічні рамки дослідження охоплюють період започаткування та розвитку газети „Терджиман” як загальнотюркського поборника реформаторських процесів у мусульманській громаді Російської імперії. Мета дослідження полягає у комплексному висвітленні ролі газети „Терджиман” у пропагаді та здійсненні реформаторських процесів у мусульманській громаді Російської імперії за умов виникнення та розвитку обновленських джадидистських тенденцій.Історіографія, джерела та методика дослідження газети „Терджиман” - розглядається стан наукової розробки проблеми, подається огляд джерел, а також розкриваються методологія і методи дослідження. З цього видно, дослідники яких країн у той чи інший проміжок часу були найактивнішими у вивченні минулого газети та її матеріалів. Побєдоносцева писав про особистість видавця, мову, граматику, термінологію, зробив перші аналізи змісту газети „Терджиман” та виокремив цілі, які ставило це видання. Продовжували ставитися до газети „Терджиман” як до національного надбання кримських татар та інших тюркомовних народів Російської імперії визначні громадські діячі, які не сприйняли радянську владу й опинилися в еміграції. Таким чином, можна зробити висновок, що дотепер не зроблено комплексного аналізу матеріалів газети „Терджиман”, доказово не висвітлено її ролі в розвитку педагогіки, політики, літератури, громадської та релігійної думки в усіх регіонах, насамперед тих, де жили тюрко-мусульманські народи Російської імперії кінця ХІХ - початку ХХ ст.Процес вивчення матеріалів виразника тюрко-мусульманського обновленства, яким була газета „Терджиман”, має строкатий характер. Матеріали газети „Терджиман” є представницьким історичним джерелом, яке ґрунтується на численних публікаціях багатьох сучасних „Терджиману” російськомовних, національних та іноземних періодичних видань і власних кореспонденціях, що відображали стан громадського та культурного життя майже всіх тюрко-мусульманських народів Російської імперії. Відомо, що в мусульман Російської імперії ХІХ ст. існувала розгалужена система етно-конфесійної освіти, але її стан, на думку редакції газети „Терджиман”, суттєво гальмував суспільний, економічний та промисловий розвиток тюрко-татарських народів Російської імперії. Джадидисти розробили та реалізовували через „Терджиман” досить розумний план реформи просвіти тюрко-мусульман Російської імперії: було опрацьовано новий звуковий метод навчання, суттєво змінено систему навчання у мектебе та в медресе, докорінно реформовано жіночу освіту; започатковано національне книгодрукування; залучено читачів до народних читалень і публічних бібліотек. На сторінках газети проводилися відкриті для всіх богословські дискусії; обговорювалися важливі питання релігійної моралі, етики, становище мусульманського жіноцтва; ставилися проблеми функціонування органів релігійного самоврядування, обрання релігійних посадових осіб; газета боролася за поліпшення стану мечетей та інших культових споруд, за збереження вакуфного майна, розширення релігійного благодійництва; розглядала складні міжконфесійні стосунки; сприяла помякшенню відносин між людьми різної віри, між народами і культурами.