Роль галицької інтелігенції в національно-культурному відродженні українців Волині (1914-1918 роки) - Автореферат

Національна Академія наук України Інститут українознавства імені Івана КрипякевичаРобота виконана у відділі нової історії України Інституту українознавства імені Івана Крипякевича НАН України. Захист відбудеться 29 квітня 2003 р. о 15 год. на засіданні Спеціалізованої вченої ради Д 35.222.01 для захисту дисертацій Інституту українознавства імені Івана Крипякевича НАН України та Інституту народознавства НАН України (79026, Львів, вул. З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Інституту українознавства імені Івана Крипякевича НАН України У дисертації досліджено політичну та культурно-освітню ситуацію на Волині напередодні і на початку Першої світової війни, діяльність галицької інтелігенції в налагодженні культурного життя волинян, у розбудові шкільництва та підвищенні національної самосвідомості українців волинського краю, що істотно позначилося на їх участі у національно-визвольному русі. В диссертации исследованы политическая и культурно-просветительская ситуация на Волыни накануне и в начале Первой мировой войны, деятельность галицкой интеллигенции в культурной жизни волынян, в развитии школьной системы и повышении национального самосознания украинцев волынского края, что существенно отразилось на их участии в национально-освободительном движении.Напередодні та на початковому етапі Першої світової війни головні засади української національної ідеї вже були досить чітко окреслені у програмних документах більшості національно-демократичних партій Наддніпрянщини та західноукраїнських земель, а також Головної Української Ради (ГУР) та Союзу визволення України (СВУ). Дослідження цього аспекту історії України початку ХХ ст. сприятиме ґрунтовнішому зясуванню соборної участі всіх реґіонів України в боротьбі за державну незалежність. Дисертаційна робота є складовою частиною теми "Суспільно-політичні процеси в Україні в контексті національно-державного розвитку країн Центрально-Східної Європи (ХІХ-ХХ ст.)" відділу нової історії України Інституту українознавства імені Івана Крипякевича НАН України. Автор ставила завдання дослідити: - громадсько-політичне життя волинян напередодні та в роки Першої світової війни; Основні положення дисертації апробовано на міжнародних наукових конференціях "Історія очима молодих дослідників" (Донецьк, грудень 1999 р.), IV Буковинській історико-краєзнавчій конференції, присвяченій 125-річчю заснування Чернівецького національного університету (Чернівці, жовтень 2000 р.), "Україна і Польща в світовій історії: політика, економіка, культура" (Остріг, травень 2002 р.), всеукраїнських науково-практичних конференціях "Українська еліта і її роль у державотворенні" (Київ, травень 2000 р.), "Актуальні проблеми вітчизняної і всесвітньої історії" (Луганськ, лютий 2001 р.), "800 років Волинсько-Галицької держави" (Володимир-Волинський, вересень 1999 р.)Загалом, науковці в еміґрації розглядали українське національно-культурне життя на Волині, вивчаючи інші питання історії України. Спроби обґрунтувати закономірність більшовицької соціалістичної революції, встановлення радянської влади в Україні та збереження цілісності Російської імперії поєднувалися з твердженнями про "реакційний" характер українського національно-визвольного руху та його керівництва. Новий етап у дослідженні національно-визвольного руху в українській історичній науці настав з початком 90-х років ХХ ст. та проголошенням незалежності України. Проблеми національного відродження кінця ХІХ - початку ХХ ст. на нових методологічних засадах висвітлено у працях Я.Грицака ("Нарис історії України: формування модерної української нації ХІХ-ХХ ст.", 1996), С. Войніч, характеризуючи численні польські й українські громадсько-політичні, культурно-освітні та військові організації на Волині напередодні та в роки Першої світової війни, розглядали їхню діяльність з позицій права Польщі на волинські землі.