Особливості структури пішохідного комунікаційного каркасу. Взаємозв’язок та характеристика функціонально-планувальної структури з пішохідно-комунікаційним каркасом міста на мікро-, мезо- та макрорівнях, враховуючи площинні, лінійні та точкові елементи.
Аннотация к работе
Роль функціонально-планувальної структури у формуванні пішохідно-комунікаційного каркасу містаДосліджено взаємозвязок функціонально-планувальної структури з пішохідно-комунікаційним каркасом міста на мікро-, мезо-та макрорівнях, враховуючи площинні, лінійні та точкові елементи, проаналізовано передумови формування і розвитку пішохідно-комунікаційного каркасу. Дослідження показують, пішохідні простори міста неоднакові й можуть бути виражені точковим потенціалом, величина якого обумовлена місцем розташування прилеглої території відносно: кваліметричних зон, що характеризують ступінь віддалення від центра міста; основних архітектурно-планувальних осей; найбільш важливих в історичному, естетичному, культурному значенні елементів (природного й антропогенного ландшафту [1]). 1) архітектурний каркас (вплив памяток архітектури та історико-туристичних маршрутів), ландшафтно-антропогенний каркас (вплив природньої домінанти, берегових схилів та рельєфу, ризик підтоплення територій, благоустрій територій природнього ландшафту), транспортний каркас (стратегічні напрямки вїзду до міста, основні радіальні напрямки , що ведуть до природньої домінанти, основні кільцеві напрямки, лінійні пішохідні простори вздовж річки, головні транспортні вузли), функціональний каркас (вплив сельбищних територій, комунально-складських та промислових зон, вплив адміністративних та громадських центрів, вплив загальноміського центру). Нарівні з центром міста велике значення у формуванні пішохідних звязків міста належить ландшафтно-рекреаційним територіям, які включають досить різноманітну номенклатуру обєктів: міські парки, малі сади біля житлових, суспільних, і промислових будівель, сквери, бульвари, набережні.