Висвітлення проблем освіти дорослих як неперервність, визначення соціальних цінностей, доступність, компетентнісний підхід, організація самостійної роботи. Розвиток змісту та форм організації освіти дорослих, професійного становлення дорослої людини.
Аннотация к работе
АКАДЕМІЯ ПЕДАГОГІЧНИХ НАУК УКРАЇНИ РОЛЬ ФОРМУВАННЯ ВМІНЬ І НАВИЧОК САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ З ІНОЗЕМНОЮ ФАХОВОЮ ЛІТЕРАТУРОЮ У ПРОФЕСІЙНОМУ СТАНОВЛЕННІ ДОРОСЛОЇ ЛЮДИНИТрадиційна кінцева освіта, що давала можливість одержати загальні й професійні знання протягом визначеного періоду навчання, змінюється освітою упродовж життя людини. Дотепер у педагогіці освіта дорослих розглядалася як навчання дорослих, поєднане з їх вихованням, як вид діяльності, який здійснюється в спеціальних організованих умовах. Як зазначає у науковому дослідженні Л.П.Вовк: “Протягом Х1ХХХ ст. для характеристики проблеми освіти дорослих використовувалися терміни “освіта дорослих”, “позашкільна освіта” (з 90х років Х1Х ст.), „політосвіта” (1920р.), “неперервна освіта” (з 60х років ХХ ст.) “. У спеціальній сучасній педагогічній літературі поряд з поширеним терміном “андрагогіка”(освіта дорослих) використовуються також “теорія освіти дорослих”, “теорія і методика освіти дорослих”, “педагогіка дорослих”, “навчання дорослих” та ін. Н.К.Крупська вважала, що освіта дорослих повинна вбирати в себе такі ознаки, як єдність цілей, приступність шкіл для всіх бажаючих одержати освіту.Перехід до ринкової економіки викликав нові суспільні відносини між людьми, злам стереотипів форм життєдіяльності людини, що зумовило відповідне теоретичне осмислення попереднього досвіду, зміни цінніснозначущих орієнтирів, котрі утрудняли вибір стратегії життєдіяльності. Уся історія розвитку цивілізації, як й історія розвитку освіти, призводить до висновку, що навчання - основний вид діяльності людини. Особливо очевидно це стало наприкінці ХХ сторіччя, коли людство почало твердо уявляти, що головна небезпека самого його існування заключається не стільки в глобальних кризах, навіть не стільки в недосконалості самої людини, скільки в зростанні компетентності людини, необхідної для того, щоб справлятися або пристосовуватися до цих змін. Сфера освітніх послуг надає людині, котра навчається, можливості одержувати знання, уміння, навички і якості, необхідні їй для професійного і соціального просування, для розвитку особистості, для поліпшення всіх сфер свого буття практично протягом усього життя. Освіта допомагає людині включитися в життя, адаптуватися в ньому, адже метою освіти є підготовка її до життя в соціумі, бути обізнаною в різних його сферах тощо.Наприкінці десятиліття був уведений термін «рекурентна освіта», що позначало нову стратегію в освіті, коли періоди роботи і навчання чергувалися. Донедавна “неперервна освіта” трактувалась як освіта дорослих, тобто навчання, метою якого була компенсація прогалин шкільної освіти, поповнення знань у звязку з останніми вимогами життя. Тому в 70ті роки ХХ ст. обговорювалось питання про розвиток неперервної освіти з метою дати таку освіту, яка б допомагала пристосуватись до життя в сучасному суспільстві. У різних країнах використовуються різні терміни - «продовжена» (continuing) - в Англії, «поновлена» - (remedial) - у Швеції, у США в основному використовують термін «довічна освіта» (lifelong education), в Україні - «неперервна освіта». Спочатку неперервною освітою стали займатися багато установ, обговорюючи в основному теоретичні тонкощі та занадто мало на практиці, допомагаючи людям щодо їх розвитку через навчання, що зумовлено недостатньою зрозумілістю самого терміна «неперервна освіта».Воно включає всі види післявузівської професійної додаткової освіти (підвищення кваліфікації, перепідготовка, підготовка за новими спеціальностями), варіанти вечірнього (змінного) навчання й екстернату, різноманітні форми задоволення освітніх потреб дорослої людини в непрофесійній сфері та сфері дозвілля, різноманітні форми світського і реліґійного просвітництва, самоосвіту і духовне становлення. Але слід зауважити, що якість подібного навчання гірше ніж того, що можна одержати при очному навчанні у звязку з погано налагодженою взаємодією між викладачами і студентами, а також відсутністю контролю над навчальною діяльністю студентівзаочників у періоди між екзаменаційними сесіями. Інтерактивні можливості програм і систем доставки інформації, що використовуються у СДО, дозволяють налагодити і навіть стимулювати зворотний звязок, забезпечити діалог і постійну підтримку, що є неможливим в більшості традиційних систем навчання. Це припускає перехід від концепції фізичного переміщення студентів із країни в країну до концепції мобільних ідей, знань і навчання з метою розподілу знань за допомогою обміну освітніми ресурсами.
План
Зміст
Вступ
Розділ 1. Визначення соціальних цінностей дорослою людиною у професійному навчанні
1.1 Освіта дорослих у професійному становленні сучасної людини
1.2 Чинники, що впливають на визначення соціальних цінностей дорослою людиною
1.3 Поняття «освіта» та «навчання» у педагогічній теорії
1.4 Розвиток освіти дорослих у контексті неперервної освіти
1.5 Дистанційна освіта як форма організації навчання дорослих
1.6 Освіта дорослих у міжнародному вимірі
1.7 Етапи розвитку освіти дорослих
Розділ 2. Проблема професійного становлення дорослої людини в психологопедагогічній літературі
2.1 Професійна підготовка дорослих у контексті1 неперервного навчання
2.2 Самостійність та творчість у професійному становленні дорослої людини
2.3 Особистісно орієнтована парадигма в освіті дорослих
2.4 Компетентісний підхід в професійній підготовці дорослих
2.5 Впровадження педагогічних технологій в освіту дорослих
Розділ 3. Формування вмінь та навичок самостійної роботи дорослих з іноземною фаховою літературою
3.1 Визначення поняття самостійної роботи в освіті доросих
3.2 Визначення понять «вміння» й «навички» у процесі самостійної роботи дорослих
3.3 Складові самостійної роботи дорослих з іноземною фаховою літературою
3.4 Етапи самостійної роботи дорослих з іноземною фаховою літературою
3.5 Організація та проведення самостійної роботи дорослих з іноземною фаховою літературою