Вивчення ролі регуляторних механізмів в формуванні порушень системної гемодинаміки при травматичній хворобі. Дослідження цінності кардіоселективного маркера. Системи нуклеотидів і вазоактивних простаноїдів при різних типах порушення гемодинаміки.
Аннотация к работе
Горького Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук Роль факторів гуморальної регуляції в формуванні порушень системної гемодинаміки в ранньому періоді травматичної хворобиРобота виконана в Донецькому національному медичному університеті ім. Науковий керівник: доктор медичних наук, старший науковий співробітник Зябліцев Сергій Володимирович, Донецький національний медичний університет ім. доктор медичних наук, професор Кривобок Григорій Кирилович, Донецький національний медичний університет ім. Захист відбудеться “21” грудня 2007 р. о 11 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 11.600.02 при Донецькому національному медичному університеті ім. З дисертацією можно ознайомитись у бібліотеці Донецького національного медичного університету ім.Від 6,4 % до 59,6 % випадків механічних травм різної локалізації характеризуються розвитком вторинних змін серця у вигляді посттравматичної міокардіодистрофії, що мають причинно-наслідкові звязки з травмою (Жуков Ю.Б., 2000; Мазуркевич Г.С., Багненко С.Ф., 2004). Актуальність вивчення питань діагностики ушкодження міокарда при ТХ визначається наявністю ряду важливих питань, таких, як зміни системної гемодинаміки, механізми порушень і компенсації насосної функції серця, діагностичні критерії й характер ушкодження міокарда в різні періоди ТХ. У звязку із цим концепція ТХ вимагає доповнення фундаментальних знань для корекції порушень системної гемодинаміки й ушкодження міокарда з метою зниження кількості ускладнень і летальності. Визначити роль системи оксиду азоту в патогенезі порушень системної гемодинаміки й ушкодження міокарда. На основі аналізу отриманого матеріалу встановити роль змін факторів гуморальної регуляції в патогенезі порушень системної гемодинаміки й ушкодженні міокарда в ранньому періоді ТХ.Дослідження параметрів системної гемодинаміки через 3 години після травми дозволило розділити тварин на 2 групи: з гіподинамічним і декомпенсованим типами порушень системної гемодинаміки. 1-а доба після травми для 1-ї групи відповідала стадії гіподинамії, для 2-ї групи - стадії вираженої гіподинамії. Гострий період протягом 48 годин після травми в 1-й групі характеризувався збільшенням ОШВ на 17 % від контролю (р<0,05), УІ - на 23 % (р<0,05) порівняно з періодом 24 годин при зниженні ЧСС на 35 % і СІ на 33 % (р<0,05) від контролю. В 2-й групі через 48 годин після травми ОШВ зменшилася на 34 %, УОК на - 58 %, УІ на - 60 %, СІ - на 64 % (р<0,05), СДТ на - 13 % порівняно з контролем. При дослідженні через 3 години після травми КФК-МВ у 1-й групі було відзначено збільшення активності в 1,5 рази (р<0,05), у 2-й групі - в 4 рази (р<0,001) порівняно з контрольною групою.Аналіз проведеного комплексного експериментального дослідження порушень регуляторних механізмів серцево-судинних реакцій у ранньому періоді травматичної хвороби дозволив визначити механізми формування недостатності кровообігу й ушкодження міокарда при травматичній хворобі. Встановлено роль змін гуморальних факторів регуляції в патогенезі порушень системної гемодинаміки й ушкодженні міокарда в ранньому періоді травматичної хвороби. (Особисто здобувачем проведено огляд літературних джерел, проведені експерименти). (Особисто здобувачем проведено огляд літературних джерел, проведені експерименти, проведено узагальнення результатів, сформульовано висновки). (Особисто здобувачем проведено огляд літературних джерел, проведені експерименти, проведено узагальнення результатів, сформульовано висновки).