Вивчення гормональної функції епіфізу та аденогіпофізу, визначення їх провідного місця у перебігу вагітності. Аналіз наслідків порушення в їх функціюванні (концентрації мелатоніну) що призводить до такого ускладнення вагітності як пізній гестоз.
Аннотация к работе
ХАРКІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ РОЛЬ ЕПІФІЗУ ТА АДЕНОГІПОФІЗУ В ПЕРЕБІГУ ВАГІТНОСТІ З НАСТУПНИМ ВИНИКНЕННЯМ ПІЗНЬОГО ГЕСТОЗУНауковий керівник: академік НАН України, доктор медичних наук, професор Грищенко Валентин Іванович, Харківський державний медичний університет МОЗ України, завідувач кафедри акушерства та гінекології №1. З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Харківського державного медичного університету за адресою: 61022, м. Дисертація присвячена вивченню гормональної функції епіфізу та аденогіпофізу визначене провідне їх місце у перебігу вагітності, порушення в їх функціюванні призводять до такого ускладнення вагітності як пізній гестоз. гестоз вагітність аденогіпофіз гормональний Встановлено, що концентрація мелатоніну є цінним фактором у доклінічній діагностиці пізнього гестозу. Проведення профілактичного лікування вагітних із високим ризиком розвитку пізнього гестозу за допомогою універсального адаптогену - мелатоніна, в якості якого виступає препарат “ВІТА-мелатонін” на тлі загальноприйнятих методів, дозволяє попередити розвиток тяжких форм даного ускладнення, а в 88,2% випадках - повністю запобігти будь-яким його проявам.Пізні гестози до теперішнього часу залишаються однією з основних причин невиношування вагітності, кровотеч у ІІІ періоді пологів та ранньому післяпологовому періоді, мертвонародження та материнської смертності. На теперішній час існує положення, що повністю вилікувати пізній гестоз можливо лише шляхом переривання вагітності, тому що ефект від медикаментозного лікування спостерігається лише протягом лікування, а після його припинення симптоми захворювання зявляються та прогресують знову. Мета даної роботи полягає в удосконаленні методів доклінічної діагностики та превентивного лікування пізнього гестозу на підставі визначення ролі епіфізу та аденогіпофізу в етіопатогенезі пізнього гестозу. Вивчити стан гормональної системи у вагітних із підвищеним ризиком виникнення пізнього гестозу на основі вмісту гормонів епіфізу, аденогіпофізу, щитоподібної та паращитоподібної залоз, яєчників, наднирників та їх звязок із порушеннями матково-плацентарного кровообігу при пізньому гестозі й роль у виникненні дезадаптаційних порушень гомеостазу, які призводять до розвитку пізнього гестозу. Уперше широко вивчені функціональні відхилення діяльності епіфізу та аденогіпофізу у вагітних з високим ризиком щодо виникнення пізнього гестозу та ускладненою гестозом вагітністю, що дозволяє встановити зміни, які мають значну роль у діагностиці доклінічних форм гестозу.Із 12 - 25 тижня вагітності вони мали фізіологічний перебіг вагітності, але серед них були 50 (45,5%) вагітних без факторів ризику щодо виникнення пізнього гестозу (І група) та 60 (54,5%) вагітних із наявністю підвищеного ризику щодо виникнення пізнього гестозу (ІІ група). При подальшому спостереженні за цими вагітними в термін 25 - 37 тижнів були виділені ІІІ група - 47 (42,7%) вагітних та IV група - 63 (57,3%) вагітних: здорові та страждаючі на пізні гестози, відповідно. Вагітні з низьким вмістом мелатоніну та з факторами ризику щодо розвитку пізнього гестозу отримали превентивне лікування пізнього гестозу трьома різними методами. При подальшому динамічному спостереженні за вагітними ІІА та ІІБ підгруп було встановлено, що у вагітних ІІА підгрупи з вмістом мелатоніну >33,45 пг/мл, у термін гестації 25 - 37 тижнів перебіг не ускладнився розвитком пізнього гестозу: вагітність була фізіологічною, ці вагітні склали ІІІБ підгрупу, а показники резистентності в спіральних артеріях матки істотно не відрізнялись від показників у здорових вагітних у цих термінах гестації (25 - 37 тижнів). Для визначення ефективності вказаного препарату в профілактиці пізнього гестозу всім вагітним ІІБ підгрупи в термін гестації 12 - 25 тижнів, у яких вміст мелатоніну був <33,45 пг/мл, протяго трьох тижнів було проведено превентивне лікування трьома різними методами (групи А, В, С): Група А - 17 (27,0%) вагітних отримали превентивне лікування лише “ВІТА-мелатоніном” у дозі 0,003г за 30 хвилин до сну; група В - 17 (27,0%) вагітним було проведено лікування “ВІТА-мелатоніном” на тлі загальноприйнятого лікування пізнього гестозу, описаного нижче; група С - 18 (28,5%) вагітних, яким превентивна терапія пізнього гестозу проводилась загальноприйнятими методами, які містять: антиоксидант - вітамін Є - 100 мг тричі на добу, дезагрегант - курантил 0,025 г 3 рази на добу, спазмолітик - но-шпа - 0,04 г 3 рази на добу, полівітаміни - прегнавіт 1 капс.У дисертації наведено нове вирішення наукового завдання, яке дозволило виявити особливості патогенезу пізніх гестозів на підставі вивчення функції епіфізу та аденогіпофізу, які надають можливість уже починаючи з 12 тижня вагітності прогнозувати виникненя цього ускладнення. Епіфіз та аденогіпофіз відіграють важливу роль у перебігу вагітності, виступаючи гарантом гомеостазу і порушення в їх функціюванні призводять до такого ускладнення вагітності як пізній гестоз.