Основні складові правового забезпечення державної сімейної політики. Рівність прав жінки і чоловіка згідно Конституційного законодавства. Непослідовність прийнятих державних законодавчих актів, регулюючих державну сімейну політику; їх виправлення.
При низкой оригинальности работы "Роль державної сімейної політики в зміцненні інституту української родини", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет ім.Для проведення ефективної державної сімейної політики в Україні необхідно правове забезпечення, державні нормативні акти, які б гарантували вплив держави і державних інститутів на розвиток інституту сімї. Буяновська, Декларація про загальні засади державної політики України стосовно сімї та жінок та Концепція державної сімейної політики, які у 1999 р. схвалила Верховна Рада України, стали результатом співпраці Міністерства у справах сімї та молоді, центральних органів виконавчої влади, Координаційної ради в справах жінок і громадських жіночих організацій [1]. Концепція державної сімейної політики що була прийнята у вересні 1999 року вражає тим, що незважаючи на те, що в ній розглядаються потреби створення належних умов для життєдіяльності сімї в Україні і визначаються загальна стратегія і пріоритетні напрями державної політики щодо сімї, самого визначення поняття «сімя», в ній немає. Так, у Законі України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сімям», що був прийнятий Верховною Радою України у 2000 році, у Статті 1 вперше було визначено поняття «сімя»: «сімя - це особи, які спільно проживають, повязані спільним побутом, мають взаємні права та обовязки. У Статті 4 Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сімям» нарешті визначено склад сімї: «До складу сімї включаються чоловік, дружина; рідні, усиновлені та діти цих осіб віком до вісімнадцяти років, а також діти, які навчаються за денною формою навчання у загальноосвітніх, професійно-технічних, вищих навчальних закладах I-IV рівнів акредитації до досягнення двадцяти трьох років і які не мають власних сімей; неодружені повнолітні діти, які визнані інвалідами з дитинства I та II груп або інвалідами I групи і проживають разом з батьками; непрацездатні батьки чоловіка та дружини, які проживають разом з ними і перебувають на їх утриманні у звязку з відсутністю власних доходів; особа, яка проживає разом з одиноким інвалідом I групи і здійснює догляд за ним; жінка та чоловік, які проживають однією сімєю, не перебувають у шлюбі, але мають спільних дітей.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
