Аналіз ролі влади у реалізації освітніх запитів етноспільнот України. Огляд формування мережі навчальних закладів з рідною для національних меншин УРСР мовою викладання. Характеристика підготовки професійних кадрів для праці у зазначеній сфері діяльності.
Аннотация к работе
РОЛЬ ДЕРЖАВНИХ ОРГАНІВ ВЛАДИ УСРР У СТАНОВЛЕННІ ЕТНОНАЦІОНАЛЬНОЇ СИСТЕМИ ОСВІТИ (1920-ті - початок 1930-х рр.): МОДЕРНИЙ НАУКОВИЙ ВИМІРПобудова шкільної мережі на рідній для етноспільнот мові викладання було складним завданням, оскільки, за виключенням німців до Першої світової війни в Україні не існувало подібних шкіл, а відтак виникла необхідність готувати новий учительський персонал, складати підручники, знаходити, відбудовувати приміщення. При усій варіативності системи освіти етнічних меншин, у рамках якої діяли дитячі садки, майданчики, школи-комуни, школи-інтернати, школи-клуби, робітфаки, технікуми, школи фабрично-заводського учнівства та інші навчальні заклади, основу її складала «національна школа», під якою розумілася загальноосвітня установа, викладання у якій здійснювалося мовою певної етнічної групи [2, арк. У системі освіти серед національних меншостей, складеній у 1926 р., відзначалося, що вона співпадає з усією системою народної освіти, яка прийнята в Україні, включаючи початкову і середню школу [3, арк. У 1928-1929 навчальному році завдяки зусиллям державних установ залучення дітей до початкової освіти у республіці становило 81,5 %, але поряд з цим існувала проблема, яка приховувалася в офіційних звітах, в цей же навчальний 19281929 рік не рідною мовою навчалися 36,2 % польських, 80,3 % грецьких, 10,9 % болгарських, 6,6 % німецьких дітей. Проте слід зважати, що спостерігалося й таке, коли батьки «за власним бажанням» надсилали дітей не до національних шкіл, а до шкіл з російською чи українською мовами навчання.