Роль державного регулювання в сучасній економіці. Структура фінансового ринку, його основні учасники: держава, фізичні особи, підприємства, банки, пенсійні фонди, страхові компанії, пайові інвестиційні фонди. Особливості інфляції і дефляційна політика.
Аннотация к работе
У забезпеченні нормального функціонування будь-якої сучасної економічної системи важлива роль належить державі. Держава протягом всієї історії свого існування поряд із завданнями підтримки порядку, законності, організації національної оборони, виконувало певні функції в сфері економіки. Державне регулювання економіки має довгу історію - навіть у період раннього капіталізму в Європі існував централізований контроль над цінами, якістю товарів і послуг, процентними ставками й зовнішньою торгівлею. У сучасних умовах будь-яка держава здійснює регулювання національної економіки, з різним ступенем державного втручання в економіку. Світовий досвід показав, що вихід із кризи можливий лише при твердій централізації державної влади й проведенні нетривіальних заходів щодо забезпечення економічного росту.Основні учасники цього ринку: ? первинні інвестори, тобто власники вільних фінансових ресурсів, на різних початках, що мобілізуються банками й перетворюваних у грошовий капітал; ? спеціалізовані посередники в особі кредитно-фінансових організацій, що здійснюють безпосереднє залучення (акумуляцію) коштів, перетворення їх у грошовий капітал і наступну тимчасову передачу його позичальникам на поворотній основі за плату у формі відсотка; Виходячи із цільової спрямованості виділюваних банками кредитних ресурсів, ринок грошового капіталу може бути диференційований на чотири базових сегменти: ? грошовий ринок-сукупність короткострокових кредитних операцій, що обслуговують рух оборотних коштів; Для здійснення своїх функцій Банк України має право запитувати й одержувати в кредитних організацій необхідну інформацію про їхній діяльності, вимагати розяснень за отриманою інформацією. Банк України реєструє кредитні організації в Книзі державної реєстрації кредитних організацій, видає кредитним організаціям ліцензії на здійснення банківських операцій і відзиває їх.Цінні папери - титул власності, що дає його власникові право на одержання доходу у вигляді дивіденду й відсотка. До цінних паперів ставляться акції, облігації корпорацій і держави. Якщо продано знову випущену акцію компанії, то виручені засоби одержує ця компанія, а якщо продається акція, випущена й продана раніше, те виручені засоби йдуть її останньому власникові. Основним державним органом, що здійснює регулювання діяльності ринку цінних паперів є Державна комісія з ринку цінних паперів (ГКЦБ). 2) твердження стандартів емісії цінних паперів, проспектів емісії цінних паперів емітентів, у тому числі іноземних емітентів, що здійснюють емісію цінних паперів на території України, і порядок реєстрації емісії й проспектів емісії цінних паперів;У світі існують 3 основних режими валютного курсу - фіксований, плаваючий й обмежено плаваючий. У режимі фіксованого обмінного курсу, що доминировали в минулому сторіччі, установи, що проводять грошову політику, фіксують відносну ціну вітчизняної й іноземної валюти. Тільки в 26 з 155 країн, що входять у МВФ, валютні курси є вільно плаваючими (хоча центральні банки продовжують на валютних ринках і регулювати рух валютних курсів). Офіційне регулювання валютного курсу засновано на тім думці, що офіційні влади краще, ніж ринок, справляються зі знаходженням довгострокового рівноважного значення валютного курсу. З метою недопущення маніпулювання своєю валютою МВФ виробив ряд рекомендацій, яким його члени повинні випливати при розробці своєї валютної політики: ? він повинен уникати маніпулювання своєю валютою з метою неефективного вирівнювання платіжних балансів або одержання переваг у міжнародній конкурентній боротьбі;Готівково-грошовий обіг здійснюється за допомогою різних видів грошей: банкнот, металевих монет, векселів, чеків, кредитних карток і т.д. До першої групи ставляться безготівкові розрахунки за товари й послуги, до другого - платежі в бюджет і позабюджетні фонди, погашення банківських позичок, сплата відсотків за кредит, розрахунки зі страховими компаніями. Кількість грошей, необхідна для виконання функцій грошей як засобу обігу й платежу, визначається наступними умовами: ? загальним обсягом товарів, що звертаються, і послуг; При відсутності золотого стандарту став діяти закон паперово-грошового обігу, відповідно до якого кількість знаків вартості прирівнювалася до оцінної кількості золотих грошей, необхідних для обігу. Мірою вартості товарів і послуг став грошовий капітал, що вимірює вартості не на ринку при обміні шляхом прирівнювання товару до грошей, а в процесі виробництва - товару до товару.
План
ПЛАН
1. РОЛЬ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ В СУЧАСНІЙ ЕКОНОМІЦІ. СТРУКТУРА ФІНАНСОВОГО РИНКУ
2. ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ РИНКУ ГРОШОВОГО КАПІТАЛУ (КРЕДИТІВ)
3. ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ РИНКУ ЦІННИХ ПАПЕРІВ.
4. ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ ВАЛЮТНОГО РИНКУ.
5. ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ ГРОШОВОГО ОБІГУ
1 РОЛЬ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ В СУЧАСНІЙ ЕКОНОМІЦІ. СТРУКТУРА ФІНАНСОВОГО РИНКУ
Список литературы
1. Дж. Д. Сакс. Макроэкономика. Глобальный подход. М., изд. “Дело”, 1996 г.
2. Тогунян Г.А. Государственное регулирование в области финансов и кредита в Украине. - К., 1997 г.
3. Финансы. Денежное обращение. Кредит. под ред. Л. А. Дробозиной. - М., 1997 г.
4. Кудряшов В.П. Фінанси. Навчальний посібник. /Херсон: Олді-плюс, 2002 р.
5. Лісовенко В. Теорія і практика використання інституту державних гарантій / Вісник НБУ. - К., 1999. - Грудень.
6. Василик О.Д. Державні фінанси України: Підручник для вузів. - К.: Вища шк..,1997.