Аналіз передумов виникнення та становлення волинського містечка на потужного мистецького осередку, визначення значення втраченої забудови єврейського кварталу у формуванні історичного обліку міста Кременець. Специфічні особливості міської архітектури.
Аннотация к работе
Роль деревяної архітектури у формуванні культурно-естетичного середовища кременця ХІХ століття к. мист.Традиційною формою поселення та організації життя єврейських громад у Східній Європі був штетл («містечко» на їдиш) із його неодмінними синагогою, ринком, заїздом, молитовними та учбовими закладами, цвинтарем та характерною формою місцевої забудови [10]. Загалом, значних руйнувань місто зазнало ще за часів Першої світової війни, коли були пошкоджені середньовічний замок на Замковій горі, комплекс будівель колишнього кляштору єзуїтів та багато інших громадських і житлових будинків міста. Саме тому у багатих штетлах великих міст забудова формувалася під впливом тогочасних архітектурних стилів, а у містечках на кшталт Кременця переважала, як правило, деревяна, менш якісна забудова. Житлова архітектура общини суттєво відрізнялася від місцевої української, що було повязано з тим, що будинок одночасно був і місцем професійної діяльності, із численними підземними комірчинами-складами, заїжджим двором, ремісницькою майстернею. Ось так виглядав один із будинків, що стояв на вулиці Кладковій, яка йшла від ринку до мурованої єврейської школи: «На першому поверсі - дві кімнати з однією комірчиною і кухнею, на другому - кімната з піччю та велика комора, а під будинком - мурований підвал із кімнатою і комірчиною» [4, с.