Моделі раціонального агента в формальній епістемології та теорії штучного інтелекту. Моделювання динаміки переконань, епістемічна логіка як засіб моделювання їх статики. Подолання логічного всезнання. Ідеалізація в моделюванні раціональних агентів.
Аннотация к работе
КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені ТАРАСА ШЕВЧЕНКААВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філософських наук Робота виконана на кафедрі філософії філософського факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка Київський національний університет імені Тараса Шевченка, завідувач кафедри філософії Офіційні опоненти: доктор філософських наук, професор, Парахонський Борис Олександрович, Національний інститут проблем міжнародної безпеки Ради національної безпеки і оборони, завідувач відділу глобальної безпеки та європейської інтеграції кандидат філософських наук, доцент Захист відбудеться "21" лютого 2005 року о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.001.27 в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка за адресою: 01033, м.Загальною в теорії штучного інтелекту, як і в компютерній науці в цілому, виявилась тенденція до використання епістемічних/доксастичних логік для репрезентації знання та переконання, а також для аналізу компютерних систем. Формальні моделі епістемічної логіки розглядаються як системи, в яких у логічній формі представлено знання про знання, що і визначає область застосування таких моделей у теорії штучного інтелекту. Однак епістемічні логіки, а саме логіки знання та переконання, страждають відомою проблемою “логічного всезнання”, яка робить традиційні модальні логіки знання та переконання нереалістичними з точки зору моделювання поведінки обмежених в ресурсах раціональних агентів. Як універсальний проект, компютер може бути використаний для створення моделей будь-яких процесів, математичних, фізичних, біологічних, а також і для моделювання досконалого раціонального мислення. Муром сприяли поширенню ідей, які були розроблені в філософії та філософській логіці, на дослідження в штучному інтелекті.Перший розділ - „Формальні моделі раціонального агента в формальній епістемології та теорії штучного інтелекту” - містить загальну постановку завдання дослідження, визначає два основних питання та відповідає на перше з них. Показується специфіка дослідження пізнавальних процедур в формальній епістемології в порівнянні з теорією штучного інтелекту, „репрезентацією” знання, когнітивною наукою, а також в порівнянні з емпіричними та психологічними тенденціями в натуралізованій епістемології. У другому підрозділі - „Логіка, компютерна наука та епістемологія”-представлений аналіз тенденцій в компютерній науці, результатом якого стало виявлення причин ефективності застосування формалізму, розвинутого в епістемічній логіці для потреб компютерної науки, та теорії штучного інтелекту зокрема. На рівні застосування логіки в агентних технологіях регулятивне питання дослідження формулюється як питання про те, чому, незважаючи на проблему „логічного всезнання”, формалізм доксастичних модальних логік залишається одним із найефективніших засобів специфікації поведінки штучних раціональних агентів. Показується, що незважаючи на той факт, що система S5 надає ідеалізоване поняття „знання”, ця система має важливі математичні якості, які спонукають дослідників прийняти цю систему для аналізу концепту „знання”.