Аналіз періодів становлення селекції та розвитку сільськогосподарської дослідної справи в Україні у 20-х роках ХХ століття. Діяльність та основні функції Сільськогосподарського наукового комітету і Ботнічної секції та їх роль у формуванні аграрної науки.
Аннотация к работе
ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД «ПЕРЕЯСЛАВ-ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ГРИГОРІЯ СКОВОРОДИ» Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наукРоль Ботанічної секції Сільськогосподарського наукового комітету України. Дисертація присвячена дослідженню історії Ботанічної секції Сільськогосподарського наукового комітету України (1918 - 1927 рр.). Досліджено процес становлення та функціонування Ботанічної секції, визначено періоди та напрями діяльності. Янати, наукова творчість якого відповідала назрілим потребам сільськогосподарської ботаніки та дослідної справи і була підпорядкована розвязанню найголовніших соціально-наукових завдань. Розглянуто просвітницьку та просвітницько-популяризаторську діяльність Секції шляхом проведення масових заходів та створення галузевих наукових установ.В умовах поглиблення соціально-економічних реформ, що здійснюються в Україні одним із важливих завдань дослідників історії науки є вивчення досвіду надбань сільськогосподарської науки, необхідність вдосконалення досягнень, пошук шляхів покращення сільського господарства в цілому. Значна увага приділяється вивченню та аналізу діяльності окремих організацій і установ, а також непересічних особистостей, що сприяли появі визначних здобутків у вітчизняній науці, в тому числі й сільськогосподарській дослідній справі як складовій культури української нації. До таких організацій поправу належить Ботанічна секція Сільськогосподарського наукового комітету України (БС СГНКУ) (1918 - 1927), правонаступником якої став Український інститут прикладної ботаніки. Актуальність цієї роботи обумовлена ще й тим, що праці про діяльність БС СГНКУ, що нині існують, не дають закінченої і комплексної картини, яка б дала змогу виокремити Секцію в унікальну науково - організаційну структуру періоду 1918 - 1927 рр. з позицій як вітчизняної науки, так і в контексті світового природознавства. · проаналізувати історичні обставини, які зумовили соціальну потребу появи, становлення та діяльності Сільськогосподарського наукового комітету України при НКЗС УСРР та його Ботанічної секції;У Вступі розкривається актуальність теми, показано звязок роботи з науковими темами, визначено мету, завдання, обєкт і предмет дослідження; встановлюються хронологічні межі та методи дослідження, розкриваються наукова новизна та практичне значення роботи, особистий внесок здобувача, апробація роботи та структура дисертації. Зясовано, що досі не видано жодної узагальнюючої праці з комплексного дослідження функціонування БС СГНКУ, де було б проаналізовано причини її заснування у 1918 році, ще до офіційного створення Сільськогосподарського вченого, а згодом наукового, комітету України, та функціонування до 1927 року - кінцевого моменту реорганізації цієї інституції, не оцінено дослідницький доробок науково-організаційної структури й не проведено всебічного дослідження процесу популяризаторської діяльності. Варто зауважити, що тільки в останні десятиліття відбулися певні зрушення в освоєнні наукової спадщини БС СГНКУ, в першу чергу в межах висвітлення діяльності та значення для розвитку аграрної науки СГНКУ як попередника Національної академії аграрних наук України. Уперше діяльність БС СГНКУ почала висвітлюватися у 20-х роках ХХ ст. у періодичних друкованих галузевих виданнях: «Труди СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО Вченого Комітету України», «Сельскохозяйственное Опытное Дело», «Вістник СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОЇ Науки», «Молодий Дослідник» та ін. Протягом останніх років при Центрі історії аграрної науки ДНСГБ НААНУ захищено певну кількість дисертацій на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук, що розглядають окремі моменти розвитку аграрної науки періоду 20-х років ХХ ст. і висвітлюють діяльність деяких секцій СГНКУ і вчених, що там працювали.Визначено, що творчу спадщину Секції за часи її існування слід поділяти за шістнадцятьма основними напрямами як ботанічних, так і споріднених досліджень: флористика; мікологія та фітопатологія; мікробіологія; гербологія; вивчення флори, луків й боліт; кормові рослини; лікарські рослини; технічні рослини; лісові культури; садові рослини; городні рослини; зернові культури; анатомія сільськогосподарських рослин; фізіологія сільськогосподарських рослин; насіннєзнавство; селекція.