Аналіз впливу Лепкого на його сучасників, на тодішнє національно-культурне і громадсько-політичне життя українського суспільства. Проведення дослідження основних напрямків культурно-просвітньої та суспільно-політичної діяльності українського активіста.
Аннотация к работе
ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ЮРІЯ ФЕДЬКОВИЧА Роль Богдана Лепкого та його творчості в українському національному відродженні (кінець ХІХ - початок ХХ ст.) Робота виконана в Тернопільському державному педагогічному університеті імені Володимира Гнатюка, Міністерство освіти України. Захист відбудеться “19 ”листопада 1999 р. о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 76.051.03 у Чернівецькому державному університеті імені Юрія Федьковича (274012, м. З дисертацією можна ознайомитися у науковій бібліотеці Чернівецького державного університету імені Юрія Федьковича (м.В умовах національного культурно-державного відродження, яке переживає Україна на сучасному етапі, теоретичного та практичного вирішення потребує проблема відновлення та повернення народові його багатовікової культурної спадщини. Волею долі, а згодом через політичні обставини йому довелося протягом тривалого часу жити і працювати далеко від рідної землі - у Кракові, Відні, Берліні… Але ці непрості обставини не перешкодили Б.Лепкому стати одним із найвидатніших діячів національного відродження, провідним ідеологом української соборності: у складних умовах наступу на національну культуру і духовність українства з боку польського та російського державного шовінізму Б.Лепкий пропагував українську національну ідею, формував національну свідомість широкого загалу українців. Богдан Лепкий належить до тих громадян, які своїм зацікавленням справами громадсько-суспільного та національно-культурного життя України та посвятою своїх сил утвердженню української національної ідеї дають молодій і старшій генерації найкращий приклад, до якого ідеалу повинен прагнути кожний українець. Аналізуючи сучасний стан історичної науки в Україні, маємо визнати, що, незважаючи на певні досягнення останнього часу, лепкознавство та його складова - дослідження місця й ролі Б.Лепкого в духовній історії України - тільки вийшли поза початкову стадію. Дисертант не ставила перед собою мети розглянути всі аспекти багатогранної діяльності Б.Лепкого, а сконцентрувала увагу на вирішенні таких дослідницьких завдань: створити всебічний науково-академічний й суспільний портрет відомого діяча українського національного культурно-державного відродження; зруйнувати усталені ідеологічні стереотипи, звільнити образ Б.Лепкого від всіляких політичних ярликів, очистити його від застарілих оцінок і упереджених підходів; простежити процес формування та еволюції національно-патріотичних поглядів Б.Лепкого; розкрити його роль у процесі зростання національної свідомості українського народу; проаналізувати вплив Б.Лепкого на його сучасників, на тодішнє національно-культурне і громадсько-політичне життя українського суспільства; проаналізувати творчу та наукову діяльність Б.Лепкого, спрямовану на розвиток української національної ідеї; дослідити основні напрямки культурно-просвітньої та суспільно-політичної діяльності Б.Лепкого; дослідити його місце у контексті українсько-польських взаємин кінця ХІХ - початку ХХ ст.; розкрити роль Б.Лепкого у поглибленні інтеграції України у світовий культурний процес.Завадовича та Яра Славутича, котрі підкреслили роль Б.Лепкого у формуванні національної свідомості українців. Починаючи з 1988 р., імя Б.Лепкого та його доробок як письменника привернули увагу українських літературознавців Ф.Погребенника, М.Жулинського, І.Лозинського та ін., загальні статті яких про Лепкого зявились на сторінках преси. Велику увагу спадщині Б.Лепкого приділив літературознавець М.Ільницький, упорядник та автор передмов до перших видань творів митця в Україні. Загалом, лепкознавство в Україні нині, як уже було відзначено, вийшло поза початкову стадію, воно становить значну кількість наукових досліджень та критичних статей, автори яких аналізують насамперед творчість Б.Лепкого. Дисертація опирається на широкий масив опублікованих та неопублікованих матеріалів, які умовно можна згрупувати таким чином: автобіографічні роботи Б.Лепкого (автобіографії, спогади); його наукові, науково-популярні праці; публіцистичні статті Б.Лепкого; письменницька творчість Б.Лепкого; промови Б.Лепкого; листи; періодичні видання; спогади сучасників Б.Лепкого; діловодчі матеріали державних, політичних та культурно-освітніх інституцій тощо.