Роль бактерій групи кишкових паличок у санітарії молока - Автореферат

За даними ВООЗ, за рівнем забруднення мікроорганізмами і частотою випадків харчових отруєнь, молоко і молочні продукти належать до першої категорії ризику. Порушення санітарно-гігієнічних норм і правил виробництва молока та захворювання корів на мастит призводять не тільки до зменшення харчової цінності, а й до підвищення його небезпечності для здоровя людей, особливо дітей. У той же час залишається недостатньо вивченим поширення БГКП на молочних фермах, що не сприяє науковому обґрунтуванню санітарного значення цієї групи мікроорганізмів за різних умов одержання молока і його первинної обробки, зокрема температури охолодження та часу тимчасового зберігання на фермах. Мета дисертаційної роботи - встановити норматив титру БГКП у свіжонадоєному молоці, як одного із показників його санітарної безпеки та визначити рівень титру БГКП для оцінки ефективності санобробки доїльних апаратів, молочного посуду і охолодження молока; розробити засоби для підвищення безпеки молока. Основним напрямком досліджень було визначити норматив титру БГКП у свіжонадоєному молоці, як одного із показників його безпеки та удосконалити існуючі засоби для їх контролю; визначити рівень санітарної показовості титру БГКП для оцінки ефективності санобробки доїльних апаратів, молочного посуду і охолодження молока; розробити нові препарати для профілактики і лікування сухості, тріщин, ран шкіри дійок вимені корів та підвищення санітарної безпеки молока.Із роду Citrobacter на внутрішньому обладнанні приміщення, повітрі, кормах найбільше поширений вид C. freundii, який становив 16,7±2,81 - 22,4±4,63 % від загальної кількості БГКП; з роду Enterobacter - E. agglomerans до 43,5±9,48 %, E. asburiae - до 13,0±2,42 %, E. amnigenus та E. intermedius - до 16,2±3,25 %; з роду Klebsiella поширені лише два його види - K. planticola та K. pneumoniae subsp. pneumoniae - до 3,1±0,34 %. При дослідженні асептично відібраних проб секрету з молочної залози здорових корів виявлено, що в пробах цистернального молока, відібраних до доїння, БГКП були відсутні, через 1 год після доїння БГКП виділялися в невеликих кількостях у 8,3±1,16 % проб секрету. При цьому кількість грам-позитивних паличок та стафілококів у молочній залозі корів взимку та навесні була вищою у 1,3-1,6 раза (Р?0,01), ніж влітку і восени, стрептококів та мікрококів, навпаки, влітку і восени було більше в 1,5-1,8 раза (Р?0,01). Із загальної кількості БГКП мікроорганізми роду Escherichia становили 57,2±5,61 %, роду Enterobacter - 25,0±3,12 %, роду Citrobacter - 10,7±2,43 % і роду Klebsiella - 7,1±1,37 %. Виявлено, що після проведення переддоїльної санобробки вимені корів загальна кількість мікроорганізмів на шкірі вимені зменшувалася в 12,4 раза (Р?0,001), кількість БГКП у всіх змивах була відсутня, а титр БГКП - >1,0.Розроблено антимікробний препарат “Крем для вимені”, який стимулює життєдіяльність нормомікробіоценозу шкіри дійок, профілактує запалення молочної залози корів, у результаті цього значно поліпшуються показники безпеки молока за кількістю соматичних клітин та збудників маститу. Із роду Citrobacter на внутрішньому обладнанні приміщення, повітрі, кормах найбільше поширений вид C. freundii, який становить 16,7-22,4 % від загальної кількості БГКП; з роду Enterobacter - E. agglomerans до 43,5%, E. asburiae - до 13,0 %, E. amnigenus та E. intermedius - до 16,2 %; з роду Klebsiella поширені лише два його види - K. planticola до 3,1 % та K. pneumoniae subsp. pneumoniae - до 1,7 %. Молочна залоза корів та шкіра вимені за умови ефективної переддоїльної обробки перестає бути джерелом обсіменіння молока БГКП. Мастити стрептококової та змішаної етіології (стрептококи, стафілококи) можуть супроводжуватися присутністю ешерихій у невеликих кількостях, які знаходяться в молочній залозі як транзитна мікрофлора. У молоці, охолодженому до 6 0С, протягом 24 год кількість E. coli знижується в 2,1-2,8 раза (Р?0,001), бактерій родів Citrobacter та Enterobacter підвищується в 1,5-1,8 раза (Р?0,01).