Встановлення нормативу титру у свіжонадоєному молоці, як одного із показників санітарної безпеки. Оцінка ефективності санобробки доїльних апаратів, молочного посуду і охолодження продукту. Засоби підвищення безпеки молока. Стандарти Європейського Союзу.
Аннотация к работе
АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата ветеринарних наукНауковий керівник - кандидат ветеринарних наук, старший науковий співробітник Крижанівський Ярослав Йосипович, Тернопільська дослідна станція Інституту ветеринарної медицини УААН, завідувач лабораторії ветеринарної гігієни та санітарії молока Офіційні опоненти: доктор ветеринарних наук, професор Демчук Михайло Васильович, Львівська національна академія ветеринарної медицини ім. Гжицького, професор кафедри гігієни тварин доктор ветеринарних наук, доцент Яблонська Оксана Валентинівна, Національний аграрний університет, професор кафедри мікробіології, вірусології та біотехнології Захист дисертації відбудеться “12” вересня 2007р. о 12 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.004.12 у Національному аграрному університеті за адресою: 03041, м.За даними ВООЗ, за рівнем забруднення мікроорганізмами і частотою випадків харчових отруєнь, молоко і молочні продукти належать до першої категорії ризику. Порушення санітарно-гігієнічних норм і правил виробництва молока та захворювання корів на мастит призводять не тільки до зменшення харчової цінності, а й до підвищення його небезпечності для здоровя людей, особливо дітей. У той же час залишається недостатньо вивченим поширення БГКП на молочних фермах, що не сприяє науковому обґрунтуванню санітарного значення цієї групи мікроорганізмів за різних умов одержання молока і його первинної обробки, зокрема температури охолодження та часу тимчасового зберігання на фермах. Дисертаційна робота є частиною наукової тематики лабораторії ветеринарної гігієни та санітарії молока Тернопільської дослідної станції Інституту ветеринарної медицини УААН „Розробити систему санітарно-гігієнічних та протимаститних заходів, які забезпечать одержання молока високої санітарної якості” (номер державної реєстрації 0101U002305). Мета дисертаційної роботи - встановити норматив титру БГКП у свіжонадоєному молоці, як одного із показників його санітарної безпеки та визначити рівень титру БГКП для оцінки ефективності санобробки доїльних апаратів, молочного посуду і охолодження молока; розробити засоби для підвищення безпеки молока.Основним напрямком досліджень було визначити норматив титру БГКП у свіжонадоєному молоці, як одного із показників його безпеки та удосконалити існуючі засоби для їх контролю; визначити рівень санітарної показовості титру БГКП для оцінки ефективності санобробки доїльних апаратів, молочного посуду і охолодження молока; розробити нові препарати для профілактики і лікування сухості, тріщин, ран шкіри дійок вимені корів та підвищення санітарної безпеки молока. Відбір проб молока, секрету молочної залози при маститах, змивів зі шкіри вимені корів, з молочного обладнання і посуду, з обєктів корівника, доставку їх у лабораторію та мікробіологічний аналіз проводили, згідно з ГОСТ 9225-84, ГОСТ 303417-97, ГОСТ 10444.15-94, ДСТУ IDF 122С:2003, ДСТУ IDF 100В:2003. При дослідженні БГКП дотримувались такої схеми: 1) виділення і визначення належності штамів грам-негативних паличок до родини Enterobacteriaceae шляхом проведення мікроскопії і визначення наявності цитохромоксидази (загальноприйнятим методом); 2) належність цитохромоксидазонегативних штамів грам-негативних паличок до родів Escherichia, Citrobacter, Enterobacter та Klebsiella визначали за допомогою комплексу ознак (ЛІМАЦ) та додаткових тестів на рухливість, здатність утворювати сірководень, ферментувати адоніт, продукувати ацетоїн; РН 10 % розчинів експериментальних препаратів, термостабільність і колоїдну їх стабільність визначали згідно з ГОСТ 29.188.3-91 ”Изделия косметические”, токсикологічні дослідження “Крему для вимені” проводили на білих лабораторних мишах, клінічні дослідження препарату проводили шляхом аплікації на шкіру дійок вимені здорових і хворих на субклінічний мастит корів та при наявності на них ран, тріщин і сухості.Із роду Citrobacter на внутрішньому обладнанні приміщення, повітрі, кормах найбільше поширений вид C. freundii, який становив 16,7±2,81 - 22,4±4,63 % від загальної кількості БГКП; з роду Enterobacter - E. agglomerans до 43,5±9,48 %, E. asburiae - до 13,0±2,42 %, E. amnigenus та E. intermedius - до 16,2±3,25 %; з роду Klebsiella поширені лише два його види - K. planticola та K. pneumoniae subsp. pneumoniae - до 3,1±0,34 %. При дослідженні асептично відібраних проб секрету з молочної залози здорових корів виявлено, що в пробах цистернального молока, відібраних до доїння, БГКП були відсутні, через 1 год після доїння БГКП виділялися в невеликих кількостях у 8,3±1,16 % проб секрету. При цьому кількість грам-позитивних паличок та стафілококів у молочній залозі корів взимку та навесні була вищою у 1,3-1,6 раза (Р?0,01), ніж влітку і восени, стрептококів та мікрококів, навпаки, влітку і восени було більше в 1,5-1,8 раза (Р?0,01). Із загальної кількості БГКП мікроорганізми роду Escherichia становили 57,2±5,61 %, роду Enterobacter - 25,0±3,12 %, роду Citrobacter - 10,7±2,43 % і роду Klebsiella - 7,1±1,37 %.