Роль біологічно активних речовин яглиці звичайної (Aegopodium Podagraria L.) у нефропротекторній, гепатопротекторній та гіпоурикемічній дії - Автореферат
Обґрунтування можливості використання окремих біологічно активних речовин та фармакологічних препаратів яглиці звичайної як засобів із нефропротекторною, гепатопротекторною та гіпоурикемічною активністю. Порівняння їх ефективності і механізмів дії.
Аннотация к работе
РОЛЬ БІОЛОГІЧНО АКТИВНИХ РЕЧОВИН ЯГЛИЦІ ЗВИЧАЙНОЇ (AEGOPODIUM PODAGRARIA L.) У НЕФРОПРОТЕКТОРНІЙ, ГЕПАТОПРОТЕКТОРНІЙ ТА ГІПОУРИКЕМІЧНІЙ ДІЇРобота виконана на кафедрі фармакології Національного фармацевтичного університету МОЗ України, м. Науковий керівник: доктор медичних наук, професор ШТРИГОЛЬ Сергій Юрійович, Національний фармацевтичний університет МОЗ України (м. Харків), вчений секретар доктор медичних наук, професор ЗАМОРСЬКИЙ Ігор Іванович, Буковинський державний медичний університет МОЗ України (м. Захист дисертації відбудеться “____”____________ 2014 р. о _____ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.605.03 при Національному фармацевтичному університеті за адресою: 61002, м. З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного фармацевтичного університету (61168, м.Препарати, які виявляють нефро-, гепатопротекторну та гіпоурикемічну дію, застосовуються при захворюваннях сечовидільної, серцево-судинної, травної систем, метаболічних порушеннях. Дисертацію виконано відповідно до плану науково-дослідних робіт Національного фармацевтичного університету в рамках теми «Фармакологічне дослідження біологічно активних речовин та лікарських засобів синтетичного та рослинного походження та їх застосування в медичній практиці», державний реєстраційний номер 0103 U 000478. Мета роботи - експериментально обґрунтувати можливість використання окремих біологічно активних речовин та фармакологічних препаратів яглиці звичайної як засобів із нефропротекторною, гепатопротекторною та гіпоурикемічною активністю, порівняти їхню ефективність і встановити механізми дії. Провести скринінг гепатопротекторних властивостей БАР та фармакологічних препаратів яглиці звичайної на моделі тетрахлорметанового гепатиту та виявити найактивніші субстанції для подальшого вивчення. Оцінити гепатопротекторну дію препаратів-лідерів на моделі ушкодження печінки, спричиненого ішемією/реперфузією, дослідити її біохімічні механізми: вплив на стан антиоксидантної системи та процеси пероксидного окиснення ліпідів, глікоген-та білоксинтезувальну функцію печінки, вміст цитокінових медіаторів.Досліджували сухі екстракти (далі - екстракти) та настойки (екстрагент - 70% спирт) кореневищ, листя та квіток ЯЗ, окремі групи БАР, а саме БПСК та ліпофільну фракцію листя, ефірну олію квіток ЯЗ, флавоноїд 3-О-?-D-галактопіранозид кемпферолу (трифолін), отримані особисто автором. У дослідах на інтактних мишах та щурах, а також при вивченні нефропротекторної активності за ішемічної ГНН у плазмі крові та сечі визначали креатинін за реакцією Яффе, сечовину - з діацетилмонооксимом, натрій та калій - методом фотометрії полумя, білок у сечі - з сульфосаліциловою кислотою, у плазмі крові - з біуретовим реактивом. СК визначали в плазмі крові уриказним методом, у сечі, печінці та нирках - із фосфорно-вольфрамовим реактивом (набори реактивів виробництва НВП «Філісіт-Діагностика» та ТОВ «СПАЙНЛАБ», Україна), розраховуючи її екскрецію, а активність КО - за утворенням із ксантину 1 мкмоль СК за 1 хв на 1 г білка за методом (X. B. 1 - модельна патологія, 2-3 - настойка кореневищ (1 та 5 мл/кг), 4-5 - настойка листя (1 та 5 мл/кг), 6-7 - настойка квіток (1 та 5 мл/кг), 8-9 - екстракт кореневищ (100 мг/кг та 1 г/кг), 10-12 - екстракт листя (100 мг/кг, 1 та 5 г/кг), 13-16 - екстракт квіток (100, 250, 500 мг/кг та 1 г/кг), 17 - ефірна олія квіток (1 мг/кг), 18-19 - ліпофільна фракція листя (25 та 100 мг/кг), 20-21 - БПСК листя (200 та 400 мг/кг), 22 - трифолін (50 мг/кг), 23-24 - «Корвітин» (10 та 50 мг/кг), 25-26 - «Силібор» (200 мг/кг та 1 г/кг); n - загальна кількість тварин, використана у досліді; достовірні відмінності: *-р <0,05 відносно групи модельної патології; #-р <0,05 відносно групи «Силібору», 200 мг/кг; ^-p <0,05 відносно групи «Силібору», 1 г/кг; $-p <0,05 відносно групи «Корвітину», 10 мг/кг; & - p <0,05 відносно групи «Корвітину», 50 мг/кг. трифолін (50 мг/кг) та БПСК (200 мг/кг) зменшують летальність, перевершуючи «Хофітол» (5 мл/кг), попереджують анурію та прогресування азотемії, знижують протеїнурію, нормалізують парціальні функції нирок (рис. Достовірно знижується ферментемія: активність АЛАТ становить 2,38 ± 0,14 ммоль/(год•л) та 2,20 ± 0,11 ммоль/(год•л) у групі настойки (1 та 5 мл/кг); 3,61 ± 0,14 ммоль/(год•л) та 3,84 ± 0,03 ммоль/(год•л) у групі екстракту (200 мг/кг та 1 г/кг); 2,29 ± 0,10 ммоль/(год•л) на тлі БПСК (200 мг/кг); 2,40 ± 0,15 ммоль/(год•л) на тлі трифоліну (50 мг/кг) проти 4,32 ± 0,06 ммоль/(год•л) у групі МП (p <0,01), 3,17 ± 0,18 ммоль/(год•л) у групі «Силібору» (200 мг/кг) та 1,39 ± 0,26 ммоль/(год•л) у інтактних тварин.У дисертації наведено теоретичне узагальнення та нове вирішення наукової задачі, яке полягає в експериментальному обґрунтуванні доцільності використання препаратів яглиці звичайної при захворюваннях нирок, печінки та порушеннях обміну сечової кислоти. Розширено знання про фармакологічні ефекти препаратів яглиці звичайної, роль окремих біологічно активних речовин у механізмі їхньої