Родові книгозбірні Правобережної України XVIII ст. у фондах Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського: історія та бібліографічна реконструкція - Автореферат

бесплатно 0
4.5 286
Історія трьох шляхетських родових бібліотек, які постали в Україні у XVIII ст. – Вишневецьких–Мнішків із Вишневецького замку, Потоцьких із Тульчинського маєтку, Мікошевських із Трусилівки на Волині в контексті їх походження, формування і розвитку.


Аннотация к работе
НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИАВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук Роботу виконано в Національній бібліотеці України імені В.І.Вернадського. Онищенко Олексій Семенович, Національна бібліотека України імені В.І.Вернадського, генеральний директор Захист відбудеться “18” жовтня 2001р. о 16.00 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.165.01 по захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора (кандидата) історичних наук у Національній бібліотеці України імені В.І.Вернадського за адресою: 03039, Київ-39, просп. З дисертацією можна ознайомитись у читальному залі бібліотекознавчої літератури в Національній бібліотеці України імені В.І.Вернадського, Київ, просп.Однак ці бібліотеки лише тепер, у нових політичних умовах, стали обєктом книгознавчого дослідження. Родові книгозбірні Вишневецьких-Мнішків, тульчинської гілки Потоцьких та Мікошевських досі не були обєктом спеціального комплексного дослідження, немає й наукових каталогів та описів цих книгозбірень. Стислі відомості та згадки про цю бібліотеку є у загальних оглядах і в історико-культурологічних працях, які належать польським, українським та російським авторам ХІХ-ХХ ст.: Р.Афтаназію, В.Віттигу, У.Іваску, В.Іконникову, Я.Любомирському, В. та І.Лукомським, С.Мунду, Ф.Радзішевському, В.Томкевичу, Є.Хвалєвіку, Д.Щербаківському. Долі Тульчинського архіву і огляду його документів у ЦДІАУК та Бібліотеці ПАН (Краків) присвячені публікації українських архівістів Л.Гісцової, Л.Сухих, Д.Шовкового і польської дослідниці Б.Шнайдрової, що кидає світло на долю бібліотеки, оскільки вона одночасно була місцем зберігання родових архівів. Основні завдання дослідження: Простежити історію формування бібліотек у XVIII-XIX ст., шляхи комплектування, специфічні інтереси власників бібліотек, які визначили склад і зміст книгозбірень.У цей період замок перетворився на культурно-науковий осередок, а бібліотека продовжувала активно поповнюватися бібліофільськими раритетами і тогочасними виданнями. У цей час бібліотека збагачується рідкісними виданнями Полоніки, геральдично-генеалогічними виданнями, що було проявом загальної тенденції польського суспільства XIX ст., спрямованої на збереження польської культури й нації в умовах бездержавності. На всіх етапах історичного розвитку в бібліотеці переважали західноєвропейські видання, Полоніка становила від 1/5 до 1/4 загального фонду. При всій політематичності фонду бібліотека мала гуманітарний характер: основу становили видання з історії, філології, твори суспільно-політичної тематики, античних авторів, література з філософії, юриспруденції, релігії, моралі, етики. Виділяються два періоди в її історії: перший - період активного збирання бібліотеки шляхом закупів та спадку, другий - період розпорошення бібліотечного фонду.Комплексну джерельну базу складають майнові документи та матеріали, повязані з діяльністю власників бібліотек, епістолярна спадщина, рукописні каталоги родових книгозбірень, що по сьогодні зберігаються в ІР НБУВ, ЦДІАУК, Бібліотеці ПАН, Бібліотеці Чарторийських, Archiwum Glywne Akt Dawnych ? Вони дають змогу уточнити власників, шляхи комплектування бібліотек, перипетії історії тощо. Родові книгозбірні Вишневецьких-Мнішків із Вишнівця, Потоцьких із Тульчина та Мікошевських із Трусилівки були сформовані в Україні у XVIII ст., постали як результат органічної діяльності власників та існували як цілісні комплекси понад 100 років. Вплив ідей Просвітництва виявився в усіх трьох бібліотеках: в енциклопедичниму характері складу фондів; наявності творів діячів Просвітництва, насамперед французького; домінуванні французькомовних видань; наявності видань нового типу, породжених добою Просвітництва (енциклопедії, енциклопедичні словники, альманахи); у ставленні до книжки (з одного боку, як до обєкту колекціонування, що було проявом бібліофільства, з другого - прагматичний, раціональний підхід, як до обєкту користування, який є носієм необхідної інформації); у присутності наукової літератури і видань орієнтальної тематики. На підставі джерелознавчого попримірникового дослідження стародруків родових книгозбірень встановлено групи книжок інших бібліотек, які влилися в їхні фонди: до Вишневецької бібліотеки - книжки Л.Замойської з Понятовських, бібліотеки Мнішків у Ляшках Мурованих, А.Мотовидла, Л.В.Алембека, Ю.А.Залуського, Вишневецького монастиря босих кармелітів; до Тульчинської бібліотеки - книжки Я. та Ю.Віттів, бібліотеки Мнішків у Дуклі, Ю.А.Залуського; до бібліотеки Ф.Мікошевського - книжки С. та Б.А.Мікошевських, Ю.А.Залуського, К.Ф.Шонгофа.

План
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
Заказать написание новой работы



Дисциплины научных работ



Хотите, перезвоним вам?