Розглянути основні завдання, проблемні питання і перспективи розвитку підрозділів по зв’язках із засобами масової інформації та громадськістю Держприкордонслужби України в умовах АТО. Визначення можливих векторів міжнародної взаємодії Держприкордонслужби.
Аннотация к работе
РОБОТА ВІДОМЧИХ ЗМІ ДЕРЖПРИКОРДОНСЛУЖБИ УКРАЇНИ В КОНТЕКСТІ РОЗВИТКУ КОНЦЕПЦІЇ СТРАТЕГІЧНИХ КОМУНІКАЦІЙТака обстановка вимагає не лише копіткої тривалої роботи військовослужбовців, командирів, дільничних інспекторів, оперативних співробітників на місцях з громадськістю, громадськими формуваннями з охорони державного кордону, але й оперативного та правдивого реагування підрозділів по зв’язках із засобами масової інформації та громадськістю (пресслужб), відомчих засобів масової інформації, реагування в Інтернеті, зокрема соціальних мережах. У формуванні позитивного іміджу Держприкордонслужби України беруть участь кілька підрозділів, комунікативний досвід яких сьогодні є дуже суттєвим: відділ по зв’язках зі ЗМІ та громадськістю; інформаційне агентство, до складу якого входять телерадіостудія і відділ медіапроектів; газета «Прикордонник України» та журнал «Кордон», окремий підрозділ, який займається роботою в соціальних мережах. В умовах розвитку інформаційних технологій та підвищення суспільнополітичної активності громадян інформація, яка поширюється засобами масової інформації, а особливо відомчими пресслужбами та іншими підрозділами по роботі з інформацією, повинна бути більш якісною, оперативною, правдивою, чітко відповідати на запитання, які хвилюють споживача. Кушнір пропонує визначати такі компоненти стратегічних комунікацій: зв’язки з громадськістю (Public Affairs and Military Public Affairs); публічна дипломатія та військові заходи на підтримку публічної дипломатії (Public Diplomacy and Military Support to Public Diplomacy); зв’язки зі ЗМІ (Press and Media); інформаційні заходи міжнародного військового співробітництва (International Military Cooperation); цивільновійськове співробітництво (CIMIC); дії в кіберпросторі, включаючи соціальні мережі; залучення ключових лідерів до проведення інформаційних заходів (Key Leaders Engagement); внутрішня комунікація (робота з особовим складом внутрішній PR); інформаційні операції (Information Operations); психологічні операції (PSYOPS); інформування про ситуацію (Visual Info/Situation Awareness) та документування подій на полі бою (Combat Camera); розвідувальне забезпечення проведення інформаційних заходів; показ дій військ (Show of Force); введення в оману (MILDEC); безпека операцій (Operation Security); фізичний вплив (Physical Attack); протиборство в електромагнітному просторі (EMW) [8]. Радою національної безпеки і оборони України та Міжнародним секретаріатом НАТО засвідчує такий характер запланованої співпраці та обов’язки сторін [6]: з боку НАТО: Департамент громадської дипломатії НАТО має координувати заходи, програми, проекти тощо, які реалізовуватимуться у рамках Партнерства, і співпрацюватиме з іншими зацікавленими сторонами та гравцями, такими як речник НАТО, офіс радника з питань звязків із громадськістю та стратегічних комунікацій Міжнародного військового штабу (МВШ), Управління стратегічних комунікацій штабу Верховного головнокомандувача ОЗС НАТО в Європі, офіс зв’язку НАТО в Україні, Програма професійної підготовки Україна НАТО, Центр передового досвіду НАТО з питань стратегічних комунікацій, та окремі держави, зацікавлені у підтримці заходів у рамках цього Партнерства.