Дослідження засобів вираження експресії в науково-інформаційному тексті, які допомагають оживити занадто "сухий" виклад. Аналіз метафор і фразеологізмів, які надають змогу точніше й адекватніше передати авторську думку та його неповторний стиль.
Аннотация к работе
РОБОТА РЕДАКТОРА НАД ОБРАЗНІСТЮ НАУКОВО-ІНФОРМАЦІЙНОГО ТЕКСТУ Національний технічний університет УкраїниНа синтаксичному рівні експресивність забезпечується виділенням тих чи інших аспектів, уточненням якоїсь важливої з точки зору інформатора інформації, поданням додаткових відомостей, пояснень, для того щоб привернути до них увагу читача. З огляду на це фахівці з видавничої справи та редагування повинні вміти аналізувати інформацію, що міститься в різних першоджерелах, і синтезувати на її основі вторинні документи, дотримуючись ясності, точності, інформативності, лаконічності викладу. Включення в «строгі мовленнєві зони» науково-інформаційного тексту образних засобів, з одного боку, може бути неефективним і свідчити про недостатній текстотворчий досвід інформатора та неточне усвідомлення жанрових конвенцій науково-інформаційного дискурсу, що істотно знижує ступінь авторитетності тверджень і викликає в читача закономірне враження, що інформаторові ніколи було працювати над вторинним текстом. Для сприймання такого відхилення від тональності науково-інформаційного викладу як ефективної взаємодії двох дискурсів читач має відчути, що інформатор не ігнорує типових норм цього дискурсу, а діє в його інтересах, даючи змогу отримати необхідну інформацію і водночас насолодитися прекрасною мовою справжнього майстра своєї справи. Оскільки, як стверджують сучасні науковці [6; 7], образність інформує і про обєкт, і про субєкт пізнання, редактор та інформатор (людина, що створила науково-інформаційний текст) застосовують її також і для того, щоб показати індивідуальність автора першоджерела.