Психологічні основи професійного самовизначення старшокласників. Зміст профорієнтаційної роботи з учнями старшого віку. Профорієнтаційна функція в роботі практичного психолога. Діяльність шкільного психолога з профорієнтації у навчальному закладі.
Аннотация к работе
Робота психолога з проблеми профорієнтації старшокласниківПроблема професійного самовизначення особистості, тобто підготовки молоді до усвідомленого обрання професії, добре відома у світі, а вдало обрана професія скорочує частоту фізичних і психічних проблем, повязаних із здоровям, і посилює задоволеність людини життям. У психологічній науці накопичений досвід, що дозволяє оцінити ускладнення, які виникають у процесі свідомого вибору професії. На першому етапі виникає проблема вибору професії , приймається рішення. На четвертому етапі формується узагальнене уявлення про ситуації вибору професії. По-друге, особливістю сучасного світу професій є те, що на зміну моно професіоналізму приходить полі професіоналізм.Для того щоб зрозуміти що таке професійне самовизначення, необхідно розкрити термін професія в різних аспектах[7]. Розглядаючи вибір професії як систему субєкт обєктних відносин, необхідно зупинитися на характеристиці як самого обєкта вибору професії - того, що вибирають, так і субєкта - що вибирає. здатність виділяти головне для себе при виборі професії, тобто сформувати індивідуальну ієрархію факторів, максимально адекватно оцінити ситуацію вибору професії. Учні в процесі профорієнтаційної роботи в школі засвоюють певну систему знань про світ професійної праці, про потреби суспільства в кваліфікованих кадрах (обєктивні умови вибору професії), починають усвідомлювати свої інтереси, нахили та інші важливі для майбутньої професійної діяльності психологічні якості (субєктивні умови вибору професії). У чіткій послідовності розкриваються умови вибору професії, обговорюється важливість правильного професійного самовизначення для суспільства й особистості, учні ознайомлюються з профорієнтаційною класифікацією професій, складають профорієнтаційні „портрети" професій, оволодівають прийомами самопізнання й само оцінювання.Шкільний психолог має справу з найтоншим обєктом - внутрішнім світом дитини, підлітка. Отож суттєво важливе значення мають індивідуальна етична свідомість психолога, його почуття відповідальності, професійна компетентність, особисті моральні властивості. Профорієнтаційна робота в школі - це, як правило конкурси по професіям, оформлення кабінетів, зустрічі з цікавими людьми, одержання вузької спеціальності, до того ж далеко не завжди тієї, яка відповідає нахилам самого учня, вважає Б.А. Федоришин. Планування профорієнтаційної роботи зі старшокласниками передбачає вже не тільки проведення заходів для розширення їх знань про світ професій та розвитку пізнавальних інтересів, але і таких форм роботи, які спрямовані на формування, поглиблення, закріплення інтересів до сфери праці, професіям, що виникли раніше. Доцільним є викладання психологом курсу „Основи вибору професії” під час якого окрім знань професійної спрямованості попадаються також необхідні психологічні знання, проведення професійних консультацій.Отже, у роботі психолога практичного напрямлення виділяють такі напрямки: ознайомлення вчителів та батьків з основами дитячої, педагогічної та соціальної психології, а учнів - з основами самовиховання;популяризування та розяснювання результатів найновіших психологічних досліджень;формування потреби у психологічних знаннях, бажання використовувати їх у роботі з дитиною або в інтересах власного розвитку; проведення просвітницької роботи серед педагогів і батьків (особливо у початкових класах ) щодо причин проявів і корекції аномалій психофізичного розвитку дітей, здійснення заходів, спрямованих на соціально - трудову адаптацію таких дітей; просвіта педагогів та батьків щодо причин появи важковиховуваних підлітків і особливостей психолого - педагогічної роботи з ними. Робота, що проводилась у сфері професійної інформації, передує роботі по профконсультації і початковому профвідбору. У процесі профконсультації учень одержує відомості про себе, про важливі з точки зору професійного самовизначення особливостях його психологічної структури, але відношення до професії при цьому ще не формується.Для вивчення та формування готовності школярів до вибору професії необхідно використовувати комплекс доповнюючих один одного психолого-педагогічних методів, які включають спостереження, анкетування, індивідуальні та групові бесіди тощо. Бесіда - метод збирання фактів про психічні явища в процесі безпосередньо спілкування за спеціально розробленою программою.Бесіда дозволяє отримати широку інформацію про підготовленість кожного учня до вибору професійного шляху. В процесі бесіди консультант повідомляє старшокласникам про типові спеціальності якоїсь групи професій, розширює знання про взаємовідносини людини і професії, відповідає на запитання учнів (згідно протоколу ознайомчої бесіди, що заповнюється шкільним психологом або класним керівником). Звичайний досвід учнів за допомогою різних анкет та тестів, побудованих на емпіричних основах, не завжди дає надійний матеріал для профорієнтаційної роботи.
План
ЗМІСТ
ВСТУП
РОЗДІЛ 1 ОСНОВИ ПРОФОРІЄНТАЦІЙНОЇ РОБОТИ ПСИХОЛОГА В ЗАГАЛЬНООСТІТНІЙ ШКОЛІ
1.1 Психологічні основи професійного самовизначення старшокласників
1.2 Зміст профорієнтаційної роботи з учнями старшого шкільного віку
1.3 Профорієнтаційна функція в роботі практичного психолога
РОЗДІЛ 2 ДІЯЛЬНІСТЬ ШКІЛЬНОГО ПСИХОЛОГА З ПРОФОРІЄНТАЦІЇ У ЗАГАЛЬНООСВІТНЬОМУ НАВЧАЛЬНОМУ ЗАКЛАДІ