Лінгвістичні засади, дидактичні та психологічні умови роботи над формуванням культури спілкування учнів початкових класів на фразеологічній основі. Методика опрацювання фразеологічного матеріалу як засобу формування культури спілкування молодших школярів.
Аннотация к работе
ІНСТИТУТ ПЕДАГОГІКИ АПН УКРАЇНИРоботу виконано в Інституті педагогіки АПН України. Науковий керівник: дійсний член АПН України, доктор педагогічних наук, професор Вашуленко Микола Самійлович, Інститут педагогіки АПН України, головний науковий співробітник лабораторії початкової освіти. Офіційні опоненти: дійсний член АПН України, доктор філологічних наук, професор Мацько Любов Іванівна, Національний педагогічний університет ім. Захист відбудеться 9 червня 2004 року о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 26.452.02 в Інституті педагогіки АПН України (04053, м. З дисертацією можна ознайомитись у науковій частині Інституту педагогіки АПН України (04053, м.У сучасних умовах модернізації шкільної освіти особливої актуальності набуває проблема опанування молодшими школярами української мови не лише як засобу пізнання, а й спілкування, прилучення до скарбниць культури українського народу, формування на цій основі навичок культури вербальної і невербальної комунікації. З огляду на це Державний стандарт початкової загальної освіти наголошує на тому, що основною змістовою лінією мовної освіти є комунікативна, яка спрямована на формування і розвиток умінь слухати, говорити, читати і писати, на засвоєння учнями етикетних норм спілкування, яке передбачає увагу до співрозмовника, повагу до думки іншої людини, використання у мовленнєвій повсякденній практиці форм вираження ввічливості. Робота з фразеологізмами тематичної групи “вербальне і невербальне спілкування” дозволяє розширити фразеологічний запас учнів, довести важливість правил ґречної поведінки людей у суспільстві, ознайомити з нормами етикету в спілкуванні, з особливостями українського національного етикету, сприяє реалізації комунікативної та діяльнісної змістових ліній навчання української мови. Робоча гіпотеза дослідження полягала у припущенні: ефективність роботи над формуванням культури спілкування на фразеологічній основі в початковій школі підвищиться, якщо пропонована методика передбачатиме: 1) посилення комунікативного підходу до опрацювання фразеологічних явищ; 2) реалізацію системного підходу до збагачення фразеологічного словника молодших школярів спеціально дібраними тематичними групами фразеологізмів, що репрезентують вербальне і невербальне спілкування; послідовне формування навичок культури спілкування на основі укладеного фразеологічного словника "ввічливості” української мови; 3) визначення ефективних форм роботи з фразеологічним матеріалом, раціональне поєднання методів, прийомів і засобів навчання; 4) залучення міжпредметних звязків у системі навчальних предметів початкової школи (українська мова > читання > мистецтво > курс “Я і Україна”). У процесі дослідження використовувалися такі методи: 1) теоретичні: аналіз лінгвістичної, психолінгвістичної, психолого-педагогічної, методичної літератури, програм і підручників; теоретичне осмислення й узагальнення передового педагогічного досвіду вчителів з метою аналізу проблеми, що досліджувалася, у методичній і психолого-педагогічній теорії, теоретичного обґрунтування і визначення структури і змісту роботи з фразеологізмами як засобу формування культури спілкування молодших школярів; 2) емпіричні: діагностичні (бесіди, психолого-педагогічні тести, педагогічні анкети); обсерваційні (психолого-педагогічні спостереження: пряме й опосередковане); прогностичні (експертні оцінки); експериментальні (педагогічний експеримент: констатувальний, формувальний), які були застосовані для здійснення аналізу практичної діяльності вчителів з культури спілкування учнів, педагогічного оцінювання рівня сформованості умінь молодших школярів використовувати фразеологізми з урахуванням умов спілкування, експериментального обґрунтування актуальності та доцільності обраної проблеми, перевірки пропонованої методики формування навичок культури спілкування учнів засобами фразеології у процесі вивчення різних навчальних предметів; 3) статистичні: кількісна та якісна обробка результатів дослідження з метою отримання найдостовірніших результатів щодо засвоєння учнями фразеологізмів тематичної групи “вербальне і невербальне спілкування” .У першому розділі дисертації - “Лінгводидактичні засади вивчення фразеологізмів у початкових класах” - зясовуються основні аспекти вивчення фразеології, подаються відомі лінгвістичні класифікації фразеологізмів, характеризуються системні семантичні звязки, етнокультурознавчий аспект змісту фразеологічних одиниць, розглядаються стійкі формули вербального і невербального спілкування в одиницях фразеологічного рівня. Спираючись на дослідження з питань українського мовленнєвого етикету (М.П.Білоус, Н.І.Бугай, О.Т.Захарків, Л.І.Мацько, О.М.Миронюк, Т.І.Панько, М.І.Пентилюк, Н.П.Плющ, Л.М.Полюга, М.Г.Стельмахович), на праці лінгводидактичного спрямування (Н.Д.Бабич, І.П.Гудзик, Л.В.Давидюк, Т.О.Ладиженська, Н.А.Пашківська, І.А.Стернін), на філософські та психологічні дослідження основних аспектів спілкування (В.М.Бєхтерєв, О.І.Даниленко, Я.Л.Коломінський, О.Ф.Лазурський, О.М.