Процес управління ризиками як ключовий напрям фінансової діяльності банківських установ. Підходи до управління активами і пасивами банку. Методи оцінювання, контролю та моніторингу, організація і функціонування систем ризик-менеджменту в банках України.
Аннотация к работе
У міжнародній банківській практиці процес управління ризиками розглядається як ключовий напрям фінансової діяльності. Значна увага приділяється вивченню ризикових сфер і основних видів ризиків, пошуку ефективних методів їх оцінювання, контролю та моніторингу, а також створенню відповідних систем управління. В економічній літературі та практиці термін "ризик" вживається досить часто і залежно від контексту в це поняття вкладається різний смисл, оскільки визначення ризику багатогранне. У банківській справі, як і в інших видах бізнесу, ризик повязується, насамперед, з фінансовими втратами, що виникають у разі реалізації певних ризиків.Класифікація ризиків проводиться в залежності від покладеної в основу класифікаційної ознаки, але багатогранність такого явища як ризики створює ґрунт для різноманітних підходів до вирішення цього питання, хоча навряд чи зможе охопити його повністю. До зовнішніх належать ризики, повязані зі змінами у зовнішньому щодо банку середовищі і безпосередньо не залежні від його діяльності. До внутрішніх належать ризики, що виникають безпосередньо у звязку з діяльністю конкретного банку. За сферою виникнення внутрішні ризики поділяються на фінансові та функціональні. банк фінанси ризик менеджмент Ризик незбалансованої ліквідності повязується з імовірністю того, що банк не зможе своєчасно виконати свої зобовязання або втратить частину доходів через надмірну кількість високоліквідних активів.Рівень ризику визначається втратами (збитками), яких можна очікувати у випадку його реалізації, а також імовірністю, з якою ці втрати можуть відбутися. В абсолютному визначенні ризик є розміром можливих втрат (збитків), яких може зазнати банк при здійсненні певної операції або послуги. У звязку з тим, що ризик є ймовірною категорією, його рівень може змінюватися у межах від 0 до 1. Якщо можливі наслідки реалізації ризику досягають рівня, що перевищує критичну межу, то йдеться про високий рівень ризику. Потенційні втрати надходжень або капіталу у випадку реалізації високого рівня ризику є значними і можуть призвести до виникнення кризи в діяльності банку і, як наслідок, його банкрутства.Оскільки банкіри працюють здебільшого з чужими грошима, то мають намагатися знизити ризикованість своєї діяльності навіть більше, ніж інші підприємці.