Розрахунок вірогідності небезпечності хімічних речовин. Аналіз та оцінка ризиків виникнення професійних пилових захворювань бронхолегеневої системи, на прикладі працюючих в шкідливих умовах електрозварювального, ливарного та ткального виробництва Польщі.
Аннотация к работе
АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня доктора біологічних наукРобота виконана в Інституті медицини праці АМН України. Доктор медичних наук, старший науковий співробітник Чернюк Володимир Іванович, Інститут медицини праці АМН України, заступник директора з наукової роботи Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор Нагорна Антоніна Максимівна, завідувач відділом епідеміологічних досліджень Інституту медицини праці АМН України; доктор медичних наук, старший науковий співробітник Мухін Володимир Вячеславович, директор Інституту медико-екологічних проблем Донбасу та вугільної промисловості МОЗ України. Захист відбудеться 27 квітня 2004 р. о 14.00 год. на засіданні спеціалізованої ради Д 26.554.01 в Інституті медицини праці АМН України (01033, Київ-33, вул.В останні роки інтенсивно розвивається теорія оцінки ризику в техніці, промисловій та комунальній токсикології, охороні праці та, в значно меншій мірі, в гігієні праці, хоча в експериментальній токсикології, як відомо, розрахункові оцінки вірогідності небезпечності хімічних речовин використовуються протягом багатьох десятиліть [Hallenbeck et al., 1996; Измеров Н.Ф., 1999]. Використання тривіальних підходів у гігієні, як показали, дослідження [М.Ф.Ізмеров і співавт., 1993, 1995; В.А.Капцов і співавт., 1993; Ю.І.Кундієв і співавт., 2001], не дозволяє оцінити реальний професійний ризик здоровю працюючих і прогнозувати імовірність розвитку захворювань, що знижує ефективність профілактичних заходів. Управління безпекою на виробництві, яке базується на прогнозуванні несприятливих впливів шкідливих виробничих чинників на здоровя працюючих та своєчасному впровадженні оздоровчих заходів, є, по своїй суті, одним із основних напрямів “управління професійним ризиком здоровю” [М.С.Глухов, 1992]. Досі проблема адекватної оцінки та прогнозування з позицій дозного підходу професійних ризиків пилових захворювань серед працівників цих виробництв не привертала достатньої уваги дослідників. Фрагменти цих досліджень використані при виконанні НДР “Розробити науково обґрунтовані критерії ризику заподіяння шкоди здоровю внаслідок дії несприятливих факторів виробничого середовища і трудового процесу”, шифр ХД 5.НП.539.96, та НДР “Розроблення методів оцінки ризику під час дії хімічних, фізичних, біологічних та фізіологічних факторів виробничого середовища в умовах сучасного виробництва”, шифр ХД № 54Д, що виконувалися за участі дисертанта, як складових “Національної програми поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища” з терміном виконання 1995-1997 роки та 2001-2005 роки.Добре відомо, що величина “пилового навантаження” визначається концентрацією пилу в повітрі робочої зони, вмістом респірабельної фракції, тривалістю пилової експозиції та часом перебування пилу в легенях. Тому розрахунки дози пилового навантаження здійснювалися за формулою: Дс = концентрація пилу (мг/м3) х обєм вдихнутого повітря протягом робочого дня (мг/8 год.) х час експозиції (дні) х коефіцієнт респірабельності пилу Зокрема, доведено [Г.П.Кобец та співавт., 1992], що збільшення температури повітря в умовах вугільних шахт на 1°С понад нормативним рівнем призводить до збільшення маси пилу, що відкладається в легенях, на 10% і зростання частоти захворювання на пневмоконіоз серед шахтарів у середньому на 1,3-25% в залежності від якісного складу пилу (вмісту SIO3). Наведені результати аналізу професійної захворюваності дали підставу для поглиблених досліджень шкідливих виробничих чинників в конкретних професіях (електрозварювальники, ливарники, ткачі) та ролі їх комплексного впливу на професійну захворюваність (пневмоконіоз, хронічний бронхіт, бронхіальна астма) серед працівників цих професій з визначенням пріоритетних факторів професійного ризику та критеріїв їх шкідливого впливу на здоровя. З застосуванням методів математичної статистики (визначення середньо-геометричних концентрацій пилу, визначення показників щільності WSG, порівнювання за методами Гейдерманса та Стьюдента) було доведено, що найбільш раціональним з гігієнічної точки зору є погодинне визначення концентрацій пилу на робочому місці протягом робочої зміни, що дає вичерпну уяву про час дії на працівника пилу, концентрації якого перевищують ГДК, та корелює з середніми результатами цілозмінних вимірювань (р<0,05) і таким чином може бути запропоноване для оцінювання професійних пилових ризиків здоровю.Зокрема ця проблема стосується захворюваності на професійні пилові захворювання бронхолегеневої системи серед працюючих в електрозварювальному, ливарному та ткальному виробництві. До 20% всієї захворюваності на пневмоконіоз та до 50% захворюваності на хронічний пилових бронхіт припадає на працюючих в електрозварювальному та ливарному виробництві.