Міфологія красномовства в Давній Греції, богині - покровительки майстерного володіння переконувальним словом. Передумови розвитку риторики у Давній Греції, ораторство Демосфена та риторичні ідеї Сократа й Платона. Система філософської риторики Арістотеля.
Аннотация к работе
1. Міфологія красномовства в Давній ГреціїВід імені Мнемосіни пізніше в риториці називатиметься розділ, у якому розроблятимуться прийоми запамятовування промов у період їх підготовки до виголошення - мнемонікою. Як філософське вчення, що виникло на етапі розпаду, руйнування міфологічної свідомості, яка вже відходила, і ще не зміцнілих науково добутих знань про світ, софістика піддавала сумніву можливість вірогідного пізнання істини, існування надійних критеріїв істини і взагалі критично-недовірливо ставилася до спроб її пізнання, тому спрямувала увагу на ближчий, конкретніший і доступніший обєкт пізнання - людину, її розум і духовну сферу, проголосивши вустами Протагора: «Людина - міра всіх речей: існуючих - що вони існують, неіснуючих - що вони не існують». Інтенсивний і пишний розвиток риторики в Давній Греції мав кілька передумов. На Олімпійських іграх, що, на думку вчених, почалися з 776 р. до н. є. і перетворилися на унікальну подію політичного й культурного життя Давньої Греції, організовувалися не тільки спортивні змагання, а й мистецькі: за лаврові вінки переможця змагалися в майстерності поети, скульптори, музики, художники, оратори. Головною ж передумовою розвитку риторики був демократичний устрій Давньої Греції: верховний суд, народні збори і рада пятисот.