Виникнення і розвиток риторики. Риторична культура менеджера з реклами. Професійна мова й мовлення як основа ефективного спілкування менеджера з реклами. Мовний етикет, техніка та інтонаційна виразність мовлення. Переконування й навіювання у спілкуванні.
Аннотация к работе
90-річчю ДНУ присвячується Ухвалено вченою радою університету як навчальний посібникДіяльність людини в умовах ринку багатогранна, зокрема, передбачає, і ораторське мистецтво: переконливо та дохідливо виступати в різних аудиторіях, грамотно викладати думку в потоці ділових та житейських ситуаціях, оформляти різноманітні листи та службові папери, складати документи, вести дебати, аналізувати та критично сприймати повідомлення ЗМІ, кваліфіковано користуватися новими інформаційними системами. Наставники-ритори виробили певний комплекс умов, набір характерних рис майбутнього оратора: особливий тип мислення, якість мови та мовлення, культура спілкування, фізіологічні обмеження та протипоказання, моральні та етичні якості, які повинні неухильно дотримуватись. Ці правила були сформульовані, у звязку з величезною відповідальністю перед суспільством, усвідомленням можливості завдати невиправної шкоди суспільству, якщо слово, зброя оратора, потрапить у непрофесійні, "нечисті", недостойні руки. Рекламному красномовству в Україні ще бракує професіоналізму, культури, інколи - почуття міри й смаку, виникають свої штампи, кліше, які залишають байдужою аудиторію, а часом збурюють настирливістю або недоречними запозиченнями. За даними дослідників, менеджери до 80% робочого часу витрачають на спілкування стосовно планування роботи, погоджування зусиль, перевірки й оцінки результатів; засвоєння, набуття й передачі інформації; впливу на погляди і переконання, вчинки інших з метою привернути їх увагу до певних фактів і явищ дійсності.Красномовство - здатність, уміння говорити красиво, переконливо ; ораторський талант; вправне мовлення, побудоване на ораторських прийомах; ораторське мистецтво, риторика. Вони вчили виголошувати промови на певні теми, вели бесіди з питань політики, красномовства, під час яких уперше почали опрацьовувати питання стилю і сприяли розвиткові граматики [6, с.314]. Саме у своїй школі Ісократ уперше запропонував практичні заняття з риторики, акцентував увагу на похвальних промовах, прийомах створення похвали. Із цього методу згодом розвинувся "метод навідних питань", або "евристичний метод", під час якого учень, відповідаючи на низку поставлених учителем запитань, що використовують запас уявлень учня, поступово підводиться вчителем до бажаного висновку, а від нього - до іншого. Він наголошував, що все у промові має бути гармонійно поєднане, "всяка розмова повинна бути сформована, як жива істота, - у неї повинно бути тіло з головою й ногами, до того ж тулуб і кінцівки мають пасувати одне одному і відповідати цілому" [17].Відомими памятками, що підтверджують прагнення суспільства Київської Русі вплинути на людину, на її думки та почуття, є твори першого митрополита Київської Русі Іларіона та оратора й мислителя Кирила Туровського. Один із тогочасних видатних мислителів-гуманістів Василь Великий виклав справжню програму культури спілкування, зазначаючи: "Вітай з приємністю, відповідай зі світлим обличчям, до всіх будь прихильним, доступним… Не будь тяжким у виговоріннях, звинувачуй не скоро і не з пристрасним рухом, бо це - ознака зарозумілості, не засуджуй за малозначуще, ніби ти сам суворий праведник…" [18, с.194]. Неориторика акцентує увагу на теорії та досвіді, що накопичений ЗМІ, рекламою, займається вивченням процесу оволодіння мовою, побудови теорії діалогу та полілогу, зворотнім звязком у спілкуванні; спрямовує свої зусилля на пошук шляхів практичного застосування ораторської майстерності у професійному (усному й писемному), особистісному спілкуванні і навіть у спілкуванні з самим собою (тобто у внутрішньому мовленні). Універсалізм риторики виявляється у тому, що вона розвиває в людині цілу систему якостей: культуру мислення (самостійність, самокритичність, глибину, гнучкість, оперативність, відкритість мислення, ерудицію), мовлення (правильність, виразність, ясність, точність, стислість, образність, доцільність), підвищує рівень поведінки (ввічливість, тактовність, коректність, точність, розкутість), навчає спілкуванню (повага до співрозмовника через вивчення його інтересів, управління поведінкою аудиторії, залучення однодумців, відповідальність за своє слово). Діяльність будь-якої людини, зокрема менеджера з реклами, в умовах ринку змушує майже кожного бути оратором: переконливо та дохідливо виступати в різних аудиторіях, грамотно викладати думку в потоці ділових та житейських ситуацій, грамотно оформлювати різноманітні листи та службові папери, складати документи, вести дебати, аналізувати та критично сприймати повідомлення ЗМІ, кваліфіковано користуватися новими інформаційними системами, активно протистояти руйнівному впливу агресивного, бездуховного та невігласного слова, а також аморальним ораторам, володіти прийомами риторичного "самозахисту".Мовлення не існує відірвано від мови і здійснюється певною мовою (українською, російською, німецькою та ін.) з дотриманням законів і правил, які беруться з мовної практики людей.
План
Зміст
Вступ
Розділ 1. Риторика як наука і мистецтво
1.1 Виникнення і розвиток риторики
1.2 Українська риторична школа. Мета і завдання сучасної риторики
1.3 Риторична культура менеджера з реклами
Запитання і завдання
Розділ 2. Культура й техніка мовлення менеджера
2.1 Професійна мова й мовлення - основа ефективного спілкування менеджера з реклами
2.2 Культура мовлення менеджера з реклами
2.3 Мовний етикет
2.4 Техніка мовлення менеджера
2.5 Інтонаційна виразність мовлення менеджера
Запитання і завдання
Розділ 3. Спілкування менеджера та уміння слухати
3.1 Моделювання менеджером усного мовлення
3.2 Переконування й навіювання у спілкуванні менеджера