Розвиток системи суднобудування на світовому рівні. Особливості продукту та перспективи розвитку галузі національної економіки. Стабільність розвитку та забезпечення конкурентоспроможності економіки. Вибір цільових ринків суднобудування зарубіжних країн.
Аннотация к работе
Сучасна глобальна система суднобудування сьогодні практично на 75% зосереджена в обмеженій групі країн, які забезпечують випуск практично всієї номенклатури галузі. Для України суднобудівна галузь, що вбирає в себе результати роботи підприємств металургійної, деревообробної, машинобудівної, радіоелектронної, електротехнічної, хімічної галузей промисловості, є пріоритетною. Характерною рисою суднобудівної галузі України для останніх років є її експортна спрямованість: понад 90 % продукції випускається на експорт. Зберігаючи та розвиваючи наявні сприятливі умови для розвитку суднобудування та, використовуючи правильну маркетингову політику, підприємства України можуть зміцнити свої позиції на світовому ринку суднобудування. Підприємства цього типу отримують готові модулі, виготовлені на інших підприємствах, і займаються виключно збіркою та монтажем цих модулів на своїх стапелях, в доках, елінгах.Продукція транспортного машинобудування має чітко виражене подвійне призначення - громадянське і військове, що визначає організацію фірм та підприємств, котрі випускають продукцію обох напрямків. Для кожного підприємства, яке здійснює свою діяльність на міжнародному ринку необхідна розробка комплексної методології та засобів реагування на сучасні тенденції та зміни міжнародної конкурентоспроможності, стратегічні зміни зовнішньої і внутрішньої сфери підприємств з метою своєчасної перебудови та удосконалення стратегії їх розвитку. Велике значення в сучасній промисловості, і перш за все в суднобудуванні, має проблема гнучкості, яку можна зарахувати до перших рядів економічних проблем технічного прогресу. Для того, щоб розмістити на своїй території підприємства такої галузі машинобудування як суднобудування, необхідно, щоб держава мала могутній економічний і ресурсний потенціал, оскільки суднобудування вимагає величезних фінансових коштів, висококваліфікованих кадрів, можливість транспортування матеріалів з дальніх ділянок країни або з інших країн, полігони для випробування нової продукції тощо. Для забезпечення конкурентної стійкості своїх позицій на світовому ринку ці держави в останні роки чимало зробили на шляхах структурної консолідації і міжнародної інтеграції національної суднобудівної промисловості, підвищення технологічного рівня проектування і виробництва суден, надання активної фінансової підтримки суднобудівникам.Розподіл світового ринку має такий вигляд: більше 40% займають виробники Південної Кореї, Японія займає 2 місце у світовому виробництві, має частку ринку 25%, 3 і 4 місця поділяють Китай та ЄС, що мають 14 та 13% ринку суднобудування відповідно. Невідкладна потреба в активному залучені до світового ринку диктується гострою необхідністю організаційної і технологічної перебудови галузі для забезпечення утримання українського вантажного флоту (середньо і малотоннажні танкери та контейнеровози) на передових позиціях на світовому ринку транспортних регіональних суден, призначених для роботи в складних експлуатаційних умовах. Динамічний розвиток та перспективність світового ринку суднобудування підтверджується наступними показниками: 1) Парк морських судів , що в 2009 р налічував 17000 суден має тенденцію до щорічного зростання, і за прогнозами в 2025 р налічуватиме 35000 суден. Розуміючи позицію українських суднобудівних компаній та їх танкерів і контейнеровозів на світовому ринку регіональних суден, що за найкращими оцінками складає менше 2%, стратегічне планування подальшої інтеграції українського виробника до світового ринку суднобудування загалом та окремих регіонів зокрема має бути прорахований з точки зору присутності на ньому найбільших гравців. Створення спільного підприємства по зборці морських суден, що виступає більш потужною конкурентною перевагою до закріплення на ринку, на даний момент постає складним та навіть неможливим завданням для стратегічного плану, по-перше через проблемність залучення кредитних ресурсів в умовах світової фінансової кризи, по-друге через внутрішньополітичну ситуацію в країні, так як для Мексики, як і для України рішення про співпрацю в галузі суднобудування приймається на рівні державних керівників, а в обох країнах зараз доволі напружений політичний клімат.В якості прикладу стратегічного плану міжнародної діяльності розглянемо приблизний стратегічний план виведення середньотонажних океанських танкерів ТО-СТ на ринок Індії. Щодо поведінки компанії на ринку, то слід зазначити про високий рівень стандартизації самого продукту, тобто його характеристик, зміна яких, загалом є мало можливою через специфіку, технологічну складність і стандартизованість виробництва танкерів. Щодо маркетингових програм та організації продажу, то вважається необхідним застосовувати стратегію адаптації маркетингового комплексу для ринку Індії, так як він характеризується значними відмінностями від ринків, на яких вже діють українські судно виробники. Більша частка іноземного (українського) капіталу у цьому випадку обумовлена тим, що місцеві партнери (індійські суднобудівні підприємства) не мают
План
ЗМІСТ
1. ОСОБЛИВОСТІ ПРОДУКТУ ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ ГАЛУЗІ НАЦІОНАЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ
2. СТАН СВІТОВОГО РИНКУ СУДНОБУДУВАННЯ
3. ВИБІР ЦІЛЬОВИХ РИНКІВ СУДНОБУДУВАННЯ ЗАРУБІЖНИХ КРАЇН
4. ОБГРУНТУВАННЯ МАРКЕТИНГОВИХ ЗАХОДІВ ПРОСУВАННЯ ТОВАРУ НА РИНОК
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
ДОДАТКИ
1. ОСОБЛИВОСТІ ПРОДУКТУ ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ ГАЛУЗІ НАЦІОНАЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ
Список литературы
1. Асоціація суднобудівників України "Укрсудпром" //who-is-who.com.ua/bookmaket/.../9.html
2. Бум судостроения: перспективы рынка попрежнему неопределенны // www.cnshipnet.com/Html/xxnews
3. Войниченко В. Мировое судостроение: портфель заказов за 2 года вырос вдвое // rtpp.com.ua/news/2008/04/22/4/916.html
4. Кредісов А.І. и др. Управління зовнішньоекономічною діяльністю/ Кредісов А. І., Панченко Є. Г., Кредісов В. А. - К.: Знання, 2008. - 552 с.
5. Кириченко О.А. Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності: Навч. посіб.. - 3. вид., перероб. і доп. - К. : Знання-Прес, 2007. - 384 с.
7. Конарева Л.А. Конкурентная борьба и управление компаниями. // США: Экономика. Политика. Идеология. - №8. - 2008. - С. 108-116
8. Коноплев В.Т. Международный маркетинг. - [Донецк]: Юго-Восток, 2008. - 319 с.
9. Котлер Ф. Маркетинг в третьем тысячелетии: Как создать, завоевать и удержать рынок / [Пер. с англ. В.А.Гольдича, А.И.Оганесовой; Науч. ред. и авт. вступ. ст. Б.А.Соловьев]. - М.: АСТ, 2006. - 271 с.
11. Минервин И.Г. Глобальная стратегия создания торговых марок // www.retail.ru/biblio/market37.htm
12. Пономарев А.К. Общие мировые тенденции развития морской деятельности // Открытое письмо в редакцию «Корабел» по результатам исследований ОАО «Межведомственный аналитический центр» Российской Федерации.
13. Портер, Майкл Э. Конкуренция. - М. и др.: Изд. дом «Вильямс», 2006. - 495 с
14. Рынок судостроения // shipbuilding.blox.ua /2010 /01 /Rynoksudostroeniya1.html
15. Суднобудівна галузь України. Її конкурентоспроможність //www.refine.org.ua/pageid39984.html
16. Циганкова Т. М. Міжнародний маркетинг: теоретичні моделі та бізнес-технології / Київ. нац. екон. ун-т. - К., 2008. - 396 с.