Основний зміст процесу та передумови виникнення індустріалізації та особливості аграрного розвитку провідних країн світу. Головні передумови виникнення та методологічні принципи маржиналізму й неокласичної теорії. Процес формування світового ринку.
Аннотация к работе
Ринкове господарство країн Європейської цивілізації в період монополістичної конкуренції (друга половина XIX - початок ХХ ст.)Основним його змістом були структурні зрушення в національних господарствах окремих країн, внаслідок яких зявились нові й модернізувалися старі галузі виробництва, змінювалась їхня роль в економіці. Відбувалися зміни в організації та управлінні виробництвом. Темпи й строки індустріалізації залежали від конкретних умов кожної країни, вихідного рівня промислового перевороту, загальносвітового економічного розвитку. У кінці ХІХ - на початку ХХ ст. індустріалізація відбувалася на грунті технічної революції, що ознаменувалася впровадженням у виробництво наукових винаходів, змінами в техніці й технології. Монополія - це форма організації виробництва на базі обєднання капіталів, що виникає на основі високого рівня концентрації виробництва і капіталу для зосередження виробництва й збуту значної частини продукції галузі, встановлення монопольних цін і забезпечення стабільних надприбутків.Для європейських країн аграрні відносини у ХІХ - на початку ХХ ст. визначало збереження великого землеволодіння. Аграрна криза, що продовжувалась з середини 70-х до середини 90-х років ХІХ ст. прискорила переведення сільського господарства на індустріальну основу. У Франції сільське господарство розвивалося на основі парцелярного землеволодіння. Проте порівняно з іншими європейськими країнами рівень розвитку сільського господарства був низьким. На інтенсивний шлях розвитку сільське господарство перейшло під впливом аграрної кризи 1876-1895рр. Значна роль в цьому належала урядовій політиці аграрного протекціонізму.Розвязання таких завдань з позицій класичної школи, навіть модифікованої економістами першої половини XIX ст., було неможливим, оскільки цільове призначення системи вона вбачала у збільшенні багатства, яке є функцією нагромадження капіталу і чисельності працівників. Характерною методологічною особливістю австрійської школи було також використання як головного обєкта дослідження не суспільного виробництва, а індивідуального господарства, визнання примату споживання над виробництвом. Прийняті в політекономії категорії "товар" і "вартість" були замінені поняттями "благо" і "цінність". К. Відповідно до цього принципу, вартість (цінність) будь-якого блага визначається тією найменшою корисністю, яку має остання одиниця його запасу. Закон Візера показує взаємозвязок між граничною корисністю і витратами виробництва: дійсною вартістю (корисністю) будь-якого блага є недоотримана корисність інших благ, яка могла бути створена за допомогою інших ресурсів, витрачених на виробництво цього блага.Історичний метод дослідження представників цієї школи характеризується аналізом економіки й економічної поведінки з погляду всіх історичних аспектів людського життя: історії розвитку культури, науки, мистецтва, індустрії, релігії, моралі, державних інституцій, тобто кожен елемент цивілізаційного процесу стає предметом уваги. Історія сама торує собі шлях мирним шляхом "позитивного права", а нація може бути учасником цього процесу під керівництвом держави. Головна відмінність нової історичної школи від попередньої, яку стали називати "старою", полягала в тому, що її лідери аналізували особливості соціально-економічного розвитку країни на новому етапі - етапі переходу до монополістичного капіталізму, посилення націоналістичних, мілітаристських тенденцій в політиці обєднаної Німеччини, зростання класової конфронтації та ідеологічних суперечностей в суспільстві - і намагання розробити конструктивні програми "класового миру" і соціального партнерства. Сприйнявши основний постулат «істориків» про специфіку історичного шляху кожної нації, вони довели його до повного заперечення будь-яких закономірностей у суспільному розвитку. Нею був обгрунтований і застосований принцип історизму, що дозволило глянути на економічний процес у динаміці, у розвитку, знайти такі його риси й особливості, які зовсім не помітні у статичному стані.
План
Зміст
1. Основний зміст процесу індустріалізації
2. Аграрний розвиток провідних країн світу в період їх індустріалізації
3. Формування світового ринку
4. Передумови виникнення та методологічні принципи маржиналізму й неокласичної теорії
5. Формування і розвиток історичної школи
6. Виникнення інституціоналізму і його розвиток на початку ХХ ст. індустріалізація аграрний маржиналізм