Результати хірургічного лікування ексудативних перикардитів з використанням міні-інвазивних втручань - Статья

РЕЗУЛЬТАТИ ХІРУРГІЧНОГО ЛІКУВАННЯ ЕКСУДАТИВНИХ ПЕРИКАРДИТІВ З ВИКОРИСТАННЯМ МІНІІНВАЗИВНИХ ВТРУЧАНЬЕксудативні перикардити є найчастішою патологією перикарду та мають різноманітну етіологію. На сьогоднішній день запропоновано багато втручань при лікуванні перикардіального випоту, але відсутній системний підхід до вибору та обєму операції, що може забезпечити ефективність лікування та скорочення періоду реабілітації. Оцінити результати хірургічного лікування ексудативних перикардитів з використанням мініінвазивних втручань та провести їх порівняння з іншими, що запропоновані на сьогоднішній день. Проаналізовані результати хірургічного лікування 171 пацієнтів з ексудативними перикардитами, що знаходилися на лікуванні у ДУ «Інститут загальної та невідкладної хірургії ім. За час використання системного та диференційного підходу до хірургічного лікування було прооперовано 77 пацієнтів.Проте на сьогоднішній день не проведено жодних рандомізованих досліджень, направлених на виявлення поширеності, причин та механізмів виникнення тих чи інших форм перикардитів та конкретних рекомендацій щодо діагностики та лікування даної патології. Вибір хірургічної тактики в значній мірі залежить від спеціаліста, що його виконує та клініки, де це лікування відбувається, а не від конкретної ситуації. Актуальність цих досліджень ґрунтується на відсутності систематизованого алгоритму та диференційного підходу до вибору лікувальної тактики з урахуванням задач втручань, стану пацієнта та супутніх обставин, які впливають на результати та ефективність лікування. Хірургічне лікування при ексудативних перикардитах показане за наявності ознак здавлювання серця, хронічного та/або рецидивуючого характеру захворювання, зростання задишки, гемодинамічних порушень, збільшенні кількості ексудату не зважаючи на консервативне лікування, констриктивних змін перикарду [3, 6]. Її високу ефективність та безпечність використання у порівнянні з іншими методиками показали дослідження, проведені групою авторів на підставі 6-річного досвіду.З оперативних доступів до порожнини перикарду використовували субксифоїдальну позаплевральну перикардіотомію - у 50 випадках (29,2 %), торакоскопію - у 42 випадках (24,6 %), серединну стернотомію - у 40 (23,4 %) пацієнтів, передню торакотомію - у 39 (21,6 %) пацієнтів. Нами були ретроспективно проаналізовані історії хвороб 94 пацієнтів, що були прооперовані в клініці Інституту з приводу ексудативного перикардиту з 2000 по 2012 рр. Були проаналізовані та сформовані показання до кожного з оперативних доступів та втручань. Ефективність запропонованого підходу до вибору тактики хірургічного лікування оцінювалась за рівнем ускладнень та летальності, кількості ідіопатичних випадків та рецидивів захворювання, а також тривалістю перебування пацієнтів в умовах стаціонару в обох групах. Результати аналізу достовірної різниці у групах порівняння за кількістю випадків розвитку гострої правошлуночкової недостатності, пневмотораксів та септичних ускладнень у післяопераційному періоді дозволили виявити статистичну достовірність як у загальній кількості ускладнень, так і кількості випадків гострої правошлуночкової недостатності через неприйняття нульової гіпотези (р0,05). При кількості ступенів свободи, що дорівнює одиниці (v=1), вірогідність відмінностей між основною групою та групою порівняння більше 5 % (а=5 %), можна стверджувати, що диференційний підхід до вибору виду хірургічних втручань та їх обєму дозволяє покращити результати лікування пацієнтів з ексудативними перикардитами різної етіології за рахунок зниження рівня післяопераційних ускладнень з 9,6 % у групі порівняння до 2,6 % в основній групі (достовірність різниці х2=3,4, при v=1, а=5 %); зниження кількості випадків гострої правошлуночкової недостатності з 5,3 % у групі порівняння до 1,3 % в основній (достовірність різниці х2=3,3, при v=1, а=5 %); зменшення кількості ідіопатичних перикардитів з 27,7 % до 15,6 % (достовірність різниці Х2=4,0, при v=1, а=5 %); зниження летальності з 8,51 % у групі порівняння до 1,3 % в основній (достовірність різниці х2=5,3, при v=1, а=5 %).Диференційний підхід до способу та обєму хірургічних втручань дозволяє покращити результати лікування пацієнтів з ексудативними перикардитами різної етіології за рахунок достовірного зниження кількості післяопераційних ускладнень на 7,0 %, зокрема випадків гострої правошлуночкової недостатності у післяопераційному періоді на 4,0 %; достовірного зниження летальності на 7,2 %.