Результати 5-рiчного амбулаторного спостереження за функцiональним станом серцево-судинної системи у лiквiдаторiв наслiдкiв аварiї на Чорнобильськiй АЕС - Автореферат

АКАДЕМІЯ МЕДИЧНИХ НАУК УКРАЇНИ ІНСТИТУТ КАРДІОЛОГІЇ ІМ. АКАД. Результати 5-річного амбулаторного спостереження за функціональним станом серцево-судинної системи у ліквідаторів наслідків аварії на Чорнобильській АЕС Захист відбудеться 18.09.2001 року о 12 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д. 26.616.01. при Інституті кардіології ім. акад. З дисертацією можна ознайомитись в бібліотеці Інституту кардіології ім. акад.Медичні наслідки аварії включають: істотне погіршення показників стану здоровя ЛНА поряд з високою загальною захворюваністю серед них в 1993 р. до 1409 на 10000 осіб (середній показник по Україні - 534,4); збільшення поширеності захворювань у ЛНА з 581,1 до 2136,7 (1988-1996 р.р.) на 10000 осіб; зростання смертності з 2,3 до 6,6 (1988-1992 р.р.) на 10000 осіб, темпи приросту показника якої значно перевищують середньостатистичний по Україні для працездатного населення; істотне погіршення показників стану здоровя (Богай Л.И. и соавт., 1992; Галиев А.С., 1994; Пономаренко В.М. и соавт., 1998; Руднєв М.I., 1996). У ЛНА були виявлені деструктивні зміни в стінці капілярів із пошкодженням мембранних структур клітин ендотелія (Сегеда Т.П. та співавт., 1993); порушення мікроциркуляції на прикладі вивчення стану сітківки ока (Амосова Е.Н. и соавт., 1998), а також структурні зміни міокарда з виникненням в ньому дистрофічних та склеротичних змін, що негативно вплинуло на функцію провідності серця (Більченко А.В. та співавт., 1994). Відсутність систематизованої інформації про динаміку змін функціонального стану ССС у ЛНА, особливості перебігу ГХ - як найбільш поширеної у ЛНА патології ССС, можливість існування порушень функцій міокарду у звязку з його морфологічними змінами обумовлюють розробку відповідної програми обстеження та актуальність виконання даної теми дисертації. М.Д.Стражеска АМН України "Оцінка динаміки епідеміологічної ситуації та особливості клінічного перебігу головних серцево-судинних захворювань у осіб, що проживають в зоні жорсткого радіаційного контролю" (N держреєстрації UA 01008391Р) та фрагментом наукової теми Українського науково-дослідного діагностичного i лікувального центру "Укрдіагностика" при Мінчорнобилі України "Наукове обгрунтування патогенетичного звязку ушкоджень бронхолегеневого апарату та онкотрансформації в звязку з інгаляційним проникненням радіонуклідів у легені" (N держреєстрації 0194 U 036034), де здобувач є співвиконавцем теми. З метою оцінки змін стану ССС використовували: загальноклінічні методи, електрокардіографію (ЕКГ) - для дослідження біоелектричної активності серця, фонокардіографію (ФКГ) - для вивчення звукових характеристик роботи серця, ехокардіографію (ЕХОКГ) - з метою дослідження змін показників кардіогемодинаміки, велоергометрію (ВЕМ) - для оцінки толерантності до фізичного навантаження (ФН), реоенцефалографію (РЕГ) - для оцінки стану кровозабезпечення головного мозку, термографію (ТГ) - для оцінки стану периферичного кровообігу.На I етапі було обстежено 123 хворих на нейроциркуляторну дистонію (НЦД) та ГХ основної групи та 119 хворих на НЦД та ГХ контрольної групи. На I етапі розподіл ЛНА по поширеності в обстеженій групі виявлених кардіологічних патологій відбувся таким чином: НЦД - 69,11% (85 осіб), гіпертонічна хвороба І стадії (ГХ-I) - 24,39% (30 осіб), ГХ-II - 6,50% (8 осіб). Через 5 років відбувся перерозподіл ЛНА щодо виявлених у них патологій: НЦД-17,88% (22 особи), ГХ-I - 36,59% (45 осіб), ГХ-II - 43,09% (53 особи), померло - 2,44% (3 особи). На І етапі в контрольній групі поширеність кардіологічних патологій розподілилася таким чином: НЦД - 66,39% (79 осіб), ГХ-I - 26,89% (32 особи), ГХ-II - 6,72% (8 осіб). На II етапі в контрольній групі розподіл нозологій відбувся таким чином: НЦД - 54,62% (65 осіб), ГХ-I - 29,41% (35 осіб), ГХ-II - 15,97% (19 осіб).На підставі 5-річного спостереження за станом серцево-судинної системи у ліквідаторів наслідків аварії на ЧАЕС виявлено зростання кількості хворих із гіпертонічною хворобою ІІ стадії, яка у ЛНА характеризується несприятливим перебігом з розвитком переважно ексцентричної гіпертрофії міокарда лівого шлуночка, суттєвим зниженням толерантності до фізичного навантаження, зростанням кількості випадків пролапсу мітрального клапана на тлі білково-дистрофічних змін в міокарді та склеротичних змін в судинах. У ЛНА з гіпертонічною хворобою ІІ стадії переважає ексцентрична гіпертрофія міокарда з прогресивним розвитком дилятації лівого шлуночка, а у ЛНА з нейроциркуляторною дистонією та гіпертонічною хворобою I стадії за 5 років також спостерігається розвиток дилятації лівого шлуночка з DКДО - 19,3% поряд із погіршенням скоротливої здатності міокарда з DФВ --12,7% та зростанням внутрішньоміокардіального напруження. У ЛНА з нейроциркуляторною дистонією та гіпертонічною хворобою I стадії, як і в контрольній групі з цими ж патологіями, при ехокардіографії виявлено недостовірне зростання поширеності в обстежуваній групі відсотку пролапса мітрального клапана за 5 років спос

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ