Резистентність корів та ветеринарно-санітарна експертиза молока, отриманого в умовах хронічної фтористої інтоксикації - Автореферат

ЛЬВІВСЬКА ДЕРЖАВНА АКАДЕМІЯ ВЕТЕРИНАРНОЇ МЕДИЦИНИ ІМЕНІ С.З.Робота виконана на кафедрі ветеринарно-санітарної та радіологічної експертизи Львівської державної академії ветеринарної медицини ім. Науковий керівник: - доктор біологічних наук, професор, академік УААН Кравців Роман Йосипович, Львівська державна академія ветеринарної медицини ім. кандидат ветеринарних наук Крижанівський Ярослав Йосипович, Тернопільський відділ Інституту ветеринарної медицини УААН, завідувач лабораторії терапії і патології органів відтворення та молочної залози. Захист дисертації відбудеться 08.02. 2001 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 35.826.01 у Львівській державній академії ветеринарної медицини ім. З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Львівської державної академії ветеринарної медицини ім.Одним із основних завдань соціального розвитку України є забезпечення населення повноцінними за хімічним та біологічним складом продуктами харчування тваринного походження, серед яких чільне місце займає молоко. У вирішенні цієї проблеми та покращенні якості продуктів харчування важливу роль відіграє ефективність досліджень, які скеровані на вдосконалення норм годівлі та умов утримання сільськогосподарських тварин, а також вивчення ряду фізіологічних процесів в їх організмі з метою часткового або повного усунення негативного впливу солей фтору на організм продуктивних тварин (Кравців Р. Й., 2000). Основною умовою виробництва молока і зростання рентабельності галузі повинно стати підвищення продуктивності корів та покращення ветеринарно-санітарних показників якості цього продукту (Хоменко В. І., 1990). Отже, проведення досліджень над вирішенням цієї проблеми (усування наслідків хронічної фтористої інтоксикації) дозволить глибше вивчити процеси обміну речовин протягом лактації і вплив підгодівлі магнієм гідрокарбонатом на продуктивність корів та ветеринарно-санітарні показники молока. Мета нашої роботи - це стан окремих ланок білкового і мінерального обмінів під час лактації та сухостою корів, які отримували надлишок фтору із добовим раціоном при додаванні магнію гідрокарбонату, проведення аналізу молочної продуктивності та ветеринарно-санітарних показників якості отриманого в цих умовах молока.Вивчення впливу фторидів та магнію гідрокарбонату проведено на 20 головах корів першої, другої, третьої та четвертої лактацій в господарстві “Волсвинське” села Волсвино Сокальського району Львівської області. В якості контролю тварини відбиралися в навчальному господарстві “Дублянське” міста Дубляни Жовківського району та в навчальному господарстві “Давидівське” села Старе Село Пустомитівського району Львівської облісті по 20 тварин в кожному. Перед початком експериментів всіх тварин було клінічно обстежено, зважено, визначено початкові біохімічні показники крові і встановлено фонову концентрацію фтору в ґрунті, кормах, воді, крові, сечі та калі. Вміст фторидів у ґрунті, воді, крові, кормах, молоці проводили після попереднього озолення проб при температурі 500 градусів Цельсія. На першому місяці лактації у тварин першої групи рівень магнію був нижчим, ніж у контролі на 16,8% (Р<0,05), а у тварин другої групи - на 25% (Р<0,05).Підгодівля дослідних корів протягом лактації магнієм гідрокарбонатом сприяла нормалізації гемопоетичної функції, що проявлялось зростанням кількості еритроцитів на 1,1 - 9,9% та рівня гемоглобіну на 10,5 - 19,4%. Згодовування лактуючим коровам магнію гідрокарбонату позитивно вплинуло на мінеральний склад крові: рівень кальцію збільшився на 6,4 - 30,3%, магнію - на 18,5 - 27%, а рівень фосфору знизився на 6 - 6,9% залежно від періоду лактації. Доповнення добового раціону магнієм гідрокарбонатом позитивно вплинуло на резистентність дослідних корів. Додавання до основного раціону магнію гідрокарбонату посилило обмінні процеси в організмі дійних корів, покращило використання поживних речовин раціону, що сприяло підвищенню молочної продуктивності дослідних корів (зростанню середньодобового надою натуральної жирності на 37%, кількості молочного жиру на 0,18 - 0,36%). Ветеринарно-санітарною експертизою молока, отриманого від дослідних тварин, яким до основного раціону додавали магнію гідрокарбонат, нами було встановлено підвищення густини молока на 6,7 - 12,3%, вмісту сухої речовини на 0,97 - 1,28%, жиру на 0,25 - 0,41%, загального білка на 0,17 - 0,2%, казеїну на 0,16 - 0,22%, сухого знежиреного молочного залишку на 0,68 - 1,04%, золи на 0,18 - 0,26%.