Розглядається комплекс режимних заходів радянських властей в умовах початку Другої світової війни. Вказується, які з них диктувалися міркуваннями державної безпеки, а які мали репресивний характер. Інтеграція західноукраїнського регіону до складу УРСР.
Аннотация к работе
Пащенко Дмитро Андрійович аспірант кафедри теорії права та держави Навчально-наукового інституту права Університету державної фіскальної служби УкраїниКлючові слова: режимні заходи, репресії, дискримінації, паспортизація, паспортний режим, режимні місцевості. Keywords: Regime measures, repression, discrimination, passport, passport mode, operating areas. Ще до ухвалення урядового рішення про масову паспортизацію у цьому регіоні влада намагалася вирішити проблему з біженцями особами, які, рятуючись від нацистів, прибули на територію західних областей Української та Білоруської РСР у вересні 1939 р. після початку воєнних дій в Польщі та виявили бажання залишитися в СРСР. Окрім цієї акції з «очищення», відповідно до спеціального «Порядку встановлення паспортного режиму на найважливіших залізничних вузлах оборонного і господарського значення і видалення осіб, які не мають права проживання в них» виселенню підлягали: колишні чини царської адміністрації і «білих» урядів (поліцейські, жандарми, пристави тощо), а також купці, фабриканти, заводчики, поміщики, куркулі і служителі релігійних культів, перебіжчики і політемігранти, іноземні піддані; всі позбавлені прав за судом, родини тих, хто був засуджений за антидержавні злочини. До осіб, яким заборонялося проживати у режимних місцевостях І категорії були віднесені громадяни, які відбули покарання або заслання за «контрреволюційні злочини»: перебіжчики, особи без громадянства, позбавлені виборчих прав, спецпереселенці та їх діти, всі біженці з території колишньої Польщі, що відійшла до Німеччини, особи, вислані за рішенням Особливої наради при НКВС СРСР (зокрема і з режимних місцевостей «мінусники»); переселені з західних областей УРСР у порядку «очищення» [6, арк.