Встановлення ролі режиму виконання і відбування покарання у виді позбавлення волі у виправленні й ресоціалізації засуджених, попередженні рецидивної злочинності. Розгляд та систематизація вітчизняного і зарубіжного законодавства, яким його врегульовано.
Аннотация к работе
АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук РЕЖИМ ВИКОНАННЯ І ВІДБУВАННЯ КРИМІНАЛЬНОГО ПОКАРАННЯ У ВИДІ ПОЗБАВЛЕННЯ ВОЛІІснуючі складнощі в місцях позбавлення волі у певній мірі доповнюються відсутністю визначення ролі режиму в процесі виконання позбавлення волі, засобів його забезпечення, а також його ефективності у досягненні загальної мети покарання, - виправлення і ресоціалізації засуджених, яка не має в собі матеріальної основи, стосується внутрішнього, духовного світу людини, передбачає зміну її психічного стану. Режим як комплексна соціально-правова категорія та правовий інститут є виразником суттєвості кримінального покарання у виді позбавлення волі, яке до сьогодні залишається основним і найбільш ефективним засобом боротьби зі злочинами. Проблеми режиму виконання та відбування позбавлення волі у різні часи досліджувалися як окремо, так і в комплексі з іншими питаннями діяльності установ виконання покарань. Тому багато основних питань режиму виконання і відбування покарання у виді позбавлення волі залишаються невирішеними. Досягнення цієї мети забезпечується шляхом розвязання таких завдань: - дослідити та узагальнити в історико-правовому контексті концептуальні підходи щодо виникнення та генезису режиму виконання і відбування покарання у виді позбавлення волі;«Історичний розвиток кримінально-виконавчого законодавства і права та кримінально-виконавчої системи України» здійснено історичний екскурс у розвиток законодавства і права та кримінально-виконавчої системи, що допомогло виявити сукупність тих змін, які відобразилися на режимі виконання (відбування) покарання у виді позбавлення волі, формах і методах діяльності установ виконання покарань. «Порівняльно-правовий аналіз режиму виконання і відбування покарання у виді позбавлення волі» автор підкреслює, що на сучасному етапі застосування режиму виконання і відбування покарання у виді позбавлення волі в цивілізованих державах методологічно правильно розглядати його з урахуванням загальновизнаних і універсальних міжнародних пенітенціарних стандартів. У вузькому значенні режим можна визначити як врегульований нормами кримінально-виконавчого права порядок виконання і відбування покарання у вигляді позбавлення волі, в якому виражається кара, що забезпечує виправлення і ресоціалізацію, виховну і попереджувальну дію на засуджених і яка створює умови для застосування карально-виховних заходів впливу. Основним у режимі слід визнавати те, що режим є порядок, заснований на кримінально-виконавчому законодавстві і відомчих нормативних актах; режим в місцях позбавлення волі встановлюється законом та іншими нормативно-правовими актами, визначальні елементи якого повинні відповідати КВК України. Правила відбування покарання засудженими поділяються на правила, що забезпечують реалізацію наданих їм прав, і виконання покладених на них обовязків, визначаючі застосування до них заходів виправного впливу та забезпечуючи соціальний захист засуджених.У дисертації здійснено теоретичне узагальнення і запропоновано вирішення наукового завдання, що полягає у всебічному дослідженні проблематики режиму виконання і відбування кримінального покарання у виді позбавлення волі. На підставі проведеного аналізу чинного кримінально-виконавчого законодавства, практики діяльності установ виконання покарань, міжнародно-правових стандартів, ознайомлення з практикою діяльності зарубіжних вязниць отримано науково обґрунтовані висновки та пропозиції щодо відповідних положень КВК України та практики його застосування, зокрема: 1. 1 КВК України «Мета і завдання кримінально-виконавчого законодавства України»: «Кримінально-виконавче законодавство України регламентує порядок і умови виконання та відбування кримінальних покарань з метою захисту інтересів особи, суспільства і держави шляхом створення умов для здійснення кари й створення умов для виправлення і ресоціалізації засуджених, запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами, а також запобігання тортурам та нелюдському або такому, що принижує гідність, поводженню із засудженими». 102 КВК України слід визначити таким чином: «Режим в установах кримінально-виконавчої системи - це встановлений законом і відповідними закону іншими нормативно-правовими актами порядок і умови виконання і відбування покарання, що забезпечує охорону і ізоляцію засуджених, постійний нагляд за ними, виконання покладених на них обовязків, реалізацію їх прав, свобод і законних інтересів, безпеку засуджених і персоналу, роздільне тримання різних категорій засуджених, різні умови тримання залежно від установи кримінально-виконавчої системи, призначеної судом, зміну умов тримання засуджених».