Диктатура Наполеона як інструмент задоволення потреб французької буржуазії. Виявлення витоків бонапартизму. Соціально-економічна і адміністративна політика консульського режиму. Продовження експансіоністської зовнішньої політики під час консульства.
Аннотация к работе
Режим консульства у ФранціїНасамперед всього не викликає сумніву те, що Франція її соціальні, політичні інститути беруть свій початок з Великої французької революції і епохи Наполеона І. З другої сторони існування режимів консульств у Франції початку 19 ст. має свої паралельні в історії других країн особливо, тих. де проходили події подібні Французькій буржуазній революції. Слід замітити, що в історичній літературі період консульства не відокремлюється від правління Наполеона І, взагалі період консульства поєднується разом з періодом імперії у Франції. Консульство було лише початковим етапом існування наполеонівського режиму. Дальше використані загальні праці, які стосуються теми консульства у Франції, а саме біографії Наполеона І істориків Е.В.Початковий період правління у Франції Наполеона І тривав з кінця 1799 по 1804 р. Тобто з моменту перевороту 18 брюмера до проголошення Наполеона Бонапарта імператором. Король Людові XVI був страчений, а у Франції проголошена республіка. До моменту перевороту 9 термідора, який підвів риску під самим бурхливим періодом французької революції, французьке суспільство було зовсім іншим. В ці роки в Франції було видно розквіт підприємницької і торгівельної діяльності частково ініціативи буржуазних елементів. Особливо великий страх викликали у буржуазії можливість правління роберп‘єрівського комітету суспільного спасіння в дусі 1793.але на це у неї були свої основи.Консультативно заклало в основу державного устрою принцип бюрократичного централізму, армія, церква, поліція, бюрократія стали головними ричагами диктатури Наполеона. В грудні 1800р. поліції Фуше вдалося розкрити змову Азена, Шевальє, Шопеме, метою якої було вбивство Наполеона. 19 грудня 1800р. скориставшись замахом на життя Наполеона поліція арештувала групу якобінців 9 з яких було страчено, 20 заслані. Щоб вибити грунт з-під ніг роялістської опозиції Наполеон наказав скласти списки тих емігрантів кому дозволено було вернутися у Францію. Після цих мір внутрішня обстановка у Франції дещо нормалізувалася. але з іншої сторони при консульстві було встановлено жорсткий контроль в ідеологічній сфері.Період консульства став часом гучних перемог Франції залишками контрреволюції держав Європи, що не хотіли ніяких революційних змін. Їй протистояла велика коаліція феодально-монархічних держав: Австрія, Англії, Росія і т.д. Найбільшу загрозу в експансій них планах Франції представляла Англія використовуючи своє острівне положення і самий великий в світі воєнно-морський дакот. До моменту приходу Наполеона до влади положення Франції було нелегким. 2-га коаліція в яку входять Англія, Австрія, Росія і Неополітанське королівство почало тріщати.Консульство відкрило період післяреволюційної стабілізації, державно-правового оформлення результатів революції в інтересах буржуазії. Консульство відкривало період після революційної стабілізації, державно-правового оформлення результатів революції в інтересах буржуазії і маючого селянства. У Франції встановився режим особистої влади Наполеона Бонапарта але нав‘язати диктатуру вдалося лише зберегти основні завоювання революції знищення феодальних відносин, перерозподіл земельної власності і заміна її характеру. конституція 1799 року відповідала інтересам буржуазії і селянства.
План
План
Вступ
Розділ І. Диктатура Наполеона як задоволення потреб французької буржуазії
Розділ ІІ. Соціально-економічна і адміністративна політика консульського режиму
Розділ ІІІ. Продовження експансіоністської зовнішньої політики під час консульства