Соціальні та національні проблеми імперії Габсбургів. Передумови та завдання революції. Буржуазна революція 1848 р. і реформи в Австрійській імперії. Революція в Галичині. Українці в імперському парламенті. Поразка революції і Жовтневе повстання у Відні.
Аннотация к работе
Актуальність даного дослідження полягає у висвітленні причин, передумов, та наслідків революції 1848-1849 рр. в Австрійській імперії у світлі цивілізаційного підходу сучасної історичної науки. Хронологічні рамки нашого дослідження охоплюють період з 1848-1849 рр. Нижня межа - 1848 р., початок революції в Австрійській імперії, верхня межа - 1849 р. Для реалізації мети нам потрібно вирішити наступні завдання: O Проаналізувати наявні джерела для розкриття подій революції у Австрійській імперії; O Висвітлити причини та передумови революції в Австрійській імперії; O Зясувати еволюцію пробудження національного руху в Австрійській імперії;Австрійська, або Габсбурзька, імперія була багатонаціональною, "клаптиковою" державою з територією понад 500 тис. кв. км (друга після Російської імперії в Європі). З більш як 37 млн. її населення словяни становили 18 млн., австрійські німці - 7 млн., мадяри (угорці) - 5 млн., решта - румуни та італійці. Характерним для. країни була нерівномірність економічного розвитку окремих її частин: центральні провінції мали досить розвинену промисловість (наприклад, Чеські землі), а східні (Східна Галичина, Закарпаття) - залишалися їхніми аграрно-сировинними придатками. За формою правління Австрійська держава була абсолютною монархією з необмеженою владою імператора, який водночас був і королем Угорщини. Протягом майже 40 років за імператора Франца І та Фердинанда І імперією управляв всесильний міністр, князь Меттерніх (з 1809 р. він був міністром закордонних справ і фактично керівником уряду, в 1821-1848 pp.Новий імператор Фердинанд був недорікуватим епілептичним рахітиком, й виявив характер чи не в єдиному своєму змістовному вислові: „Я імператор і хочу локшини”. Передусім, не було гідної альтернативи: Франц Карл, молодший брат, хоча й не був душевно хворим, але так само не мав якостей правителя; до того ж Меттерніх підкреслював, що зміна спадкоємця захитає принципи спадкової монархії. Справжні ж мотиви Меттерніха були практичнішими, суто дипломатичного штибу: із неспроможним керувати імператором Меттерніх міг стати справжнім правителем Габсбурзької монархії й врешті реалізувати свою програму консервативних реформ. Таким чином, більшість завжди була проти будь-яких рішень і повністю їх гальмувала, почуттями. Найвпливовіший із чеських будителів, Палацький виріс в Угорщині й гадав, що богемська, як і угорська, знать може набрати національного характеру; до того ж в Угорщині Палацький навчився шанувати титули і не вірити у власні сили.В Австрійській імперії рух цей відгукнувся більш голосно, ніж будь-де: повстала Угорщина, повстали словянські народи Австрії, які були підготовлені попереднім культурницьким і громадським рухом. По відношенню до Галичини ця швидкість була тим більшою, що Австрія розраховувала знайти в русинах під час революції противагу більш революційно налаштованим полякам. Зразу ж знищено було кріпосне право в тих його залишках ще від реформ Йосифа II. Був знову відкритий Львівський університет, і на кафедрах богословя, української словесності і української історії знову почалося викладання українською мовою. 15 травня 1848 р. була скасована панщина у Галичині, на пять місяців раніше, ніж у самій Австрії.Ці повстання, спричинені не лише вимогами політичних і соціально-економічних реформ, але також - і це особливо стосувалося Центральної Європи - прагненням національного суверенітету, завдали нищівного удару консервативній багатонаціональній імперії. Під час цієї «весни народів», коли питання про національну незалежність постало як основне політичне питання, німецькі та італійські піддані Габсбургів піднялися за воззєднання зі своїми братами поза межами імперії. Коли 19 березня 1848 р. до Львова дійшли звістки про повстання у Відні, відставку ненависного князя Меттерніха та обіцянки переляканого імператора Фердинанда провести політичну лібералізацію і суспільні реформи, поляки негайно почали діяти. Вони надіслали цісареві петицію, закликаючи до ще більшої лібералізації та надання полякам у Галичині ще ширших політичних прав, цілком зігнорувавши при цьому всяку присутність інших політичних прав, цілком зігнорувавши при цьому всяку присутність у провінції українців. Інше повязувалося з новою концепцією національної належності, і в тому числі зі співіснуванням в одній провінції двох народів - поляків та українців, котрі до недавнього часу завжди вважали себе просто селянством чи шляхтою, греко чи римо - католиками, а тепер починали визначати себе за окремі етнокультурні спільності, або нації, з різними національними прагненнями.У вересні 1848 року в Австрії революція пішла на спад, тоді як в Угорщині під впливом загрози з боку армії Єлачича почався новий підйом. На придушення угорської революції було вирішено відрядити частину віденського гарнізону, що викликало вибух обурення у Відні. На відновлення порядку було відряджено урядові війська, які було розбито робітниками віденських передмість. Первинно Жовтневе повстання у Відні було стихійним, центральне керівництво бул
План
ЗМІСТ
Вступ
Розділ І. Причини та передумови революції в Австрійській імперії
І.1 Соціальні та національні проблеми імперії Габсбургів
І.2 Передумови та завдання революції
Розділ ІІ. Значення та події «Весни народів» в Австрійської імперії
ІІ.1 Буржуазна революція 1848 р. - «Весна народів» - і реформи в Австрійській імперії
ІІ.2 Революція 1848р. в Галичині. Українці в імперському парламенті
Розділ ІІІ. Поразка революції і Жовтневе повстання у Відні
ІІІ.1 Жовтневе повстання у Відні та Октройована конституція
ІІІ.2 Результати та історичне значення революцій 1848-1849 p.p.
ІІІ.3 Поразка революційного руху та формування неоабсолютизму