Тенденції в осмисленні стосунків між владою і суспільством, їх виокремлення в публікаціях вітчизняних інтелектуалів. Оцінца здатності політичних еліт проводити дієві реформи. Визначення головних причин наростаючого відчуження в системі "влада — соціум".
Аннотация к работе
Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія СковородиОсоблива увага акцентується на оцінці здатності політичних еліт проводити дієві реформи, а також на визначенні головних причин наростаючого відчуження в системі «влада - соціум» та суспільно-політичних наслідків цього явища. Particular emphasis is placed on evaluating the ability of political elites to carry out effective reforms, as well as identifying the main causes of the growing alienation in the system «government - society» and the social and political consequences of this phenomenon. Держава абсолютно не змінюється за своєю суттю, зміни лише імітуються в такий спосіб, аби не порушувати звичного комфорту бізнесових та політичних еліт, - при цьому «епізодичне покарання лише одного олігарха іменується деолігархізацією всієї держави» [2]. Голова правління Центру протидії корупції Віталій Шабунін аргументовано доводить, що «влада дозволила корупції бути ключовим бізнесом в Україні», тому саме політична корупція, а також відсутність політичного бажання очільників країни з нею боротися є коренем проблеми державності [1]. Так, філософ Михайло Мінаков, враховуючи специфіку розгортання попередніх революційних циклів (1991-2004 та 2005-2014 років), вважає, що українці вже «зайшли на третій революційний цикл», який буде значно коротшим від попередніх, адже зараз конкуренція між олігархічними родинами стала жорсткішою, в пересічних громадян зявився досвід «запеклої самоорганізації», і вперше в історії незалежності сталася критична подія - «українці пролили кров українців» [7, с.