Щастя - вища телеономна категорія, яка завжди знаходилась в центрі філософських досліджень світських, церковних мислителів. Сімейне благополуччя для православних та католицьких проповідників - не обов’язкова умова земного щастя благочестивої людини.
Аннотация к работе
Досліджено уявлення про сімейне щастя у філософській складовій проповідницької спадщини Антонія Радивиловського та інших українських (Інокентія Гізеля, Іоаникія Галятовського) та польських (Петра Скарги, Томаша Млодзяновського) церковних мислителів другої половини XVII ст. Однак, за умови моральної недосконалості, родина може перетворитися на тягар, що заважає людині служити Богу. З іншого боку, при дотриманні подружжям норм праведності, сімейний стан може дати людині щастя та є ознакою божого благословення. Щастя як вища телеономна категорія завжди знаходилась в центрі уваги світських та церковним мислителів всіх епох та традицій. На цю мету шлюбу вказує апостол Павло, коли говорить: «Добре б чоловікові не дотикатися жінки, але, щоб уникнути розпусти, нехай кожен муж має дружину, і кожна жінка хай має свого чоловіка».