Характеристика індивідуальної авторської інтерпретації міфу про троянську віщунку польською та українською письменницями. Дослідження основних проблем кохання, мотивів страждання і спокути у подібних драмах "Кассандра" Елізи Ожешко та Лесі Українки.
Аннотация к работе
Прикарпатський національний університет імені Василя СтефаникаКассандра, одна з епізодичних персонажів міфів троянського циклу, стала чи не найбільш улюбленою античною героїнею, до образу якої письменники зверталися від найдавніших часів («Агамемнон» Есхі-ла, «Александр», «Троянки» Еврипіда, однойменні твори «Кассандра» Ф. В українському письменстві літературний образ пророчиці наймайстерні-ше з ідейної та естетичної точок зору представлено у драмі Лесі Українки. Мета даної статті - визначити своєрідність авторської ретрансляції міфу про Кассандру в однойменних драмах Елізи Ожешко та Лесі Українки крізь призму типологічного аналізу. Ожешко дуже хотіла співпрацювати (видавати твори) з М. Ожешко, вступ до нової літературної доби модернізму крізь призму романтичного духу та міфологічної образності, підсвідоме простування до нових естетичних акцентів, які були розвинуті в третьому періоді її творчості (1892-1910).