Рівень вивчення проблеми у вітчизняній, зарубіжній компаративістиці. Основні принципи творчої рецепції Ґете в перекладах його творів на російську мову. Характеристика специфіки сприйняття спадщини письменника в літературній критиці російських символістів.
Аннотация к работе
ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені ВОЛОДИМИРА ГНАТЮКА Рецепція Ґете у російській літературі кінця XIX - початку XX столітьРобота виконана на кафедрі російської та світової літератури Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Науковий керівник: доктор філологічних наук, професор Андрущенко Олена Анатоліївна, Харківський національний педагогічний університет імені Г.С. Офіційні опоненти: доктор філологічних наук, професор КЕБА Олександр Володимирович, Кам?янець-Подільський державний університет, кафедра германських мов та зарубіжної літератури, проректор з наукової роботи, професор; Захист відбудеться “15” березня 2007 р. о 1500 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради К 58.053.02 по захисту кандидатських дисертацій при Тернопільському національному педагогічному університеті імені Володимира Гнатюка (46027, м. Із дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка (46027, м.Проте вчений, маючи у своєму розпорядженні великий обсяг відомостей про рецепцію Ґете, значну увагу зосередив на особливостях сприйняття Ґете російською літературою XIX ст., а рецепції німецького поета російськими символістами тільки торкнувся, означивши загальні проблеми, повязані з її дослідженням. Загалом рецепція Ґете в російській літературі тієї пори значною мірою відбиває особливості й протиріччя російської літературної й суспільної думки, а переклади його творів на російську мову вказують на прагнення переосмислити досвід минулого, наблизити Ґете до релігійно-філософських шукань епохи. Без вивчення цього матеріалу проблема рецепції Ґете російською літературою кінця XIX - початку XX ст. не може бути вирішена повноцінно й усебічно. Будучи важливим фактом розвитку російської літератури, спадщина Ґете інтерпретувалася письменниками й мислителями, творчість яких з ідеологічних причин довгий час не могла бути обєктом вивчення. Втім її вивчення дає можливості глибше збагнути особливості творчої рецепції творів Ґете в перекладах на російську мову того часу, специфіку російського релігійно-філософського руху кінця XIX - початку XX ст., більш обєктивно означити своєрідність літературно-критичних пошуків В.Серед них були й діячі російського модернізму, які більшою або меншою мірою переймалися штейнеріанством, що впливало на їх особистості і творчість. Затонського “Український Ґете”, у якій дослідник окреслює критерії добору творів для перекладу: вони повинні відповідати ладу, духу національної літератури, виявляти її ментальні особливості, що варто враховувати при порівняльному вивченні. У другому розділі “Ґете в перекладах кінця XIX - початку XX століть” аналізується творча рецепція Ґете в перекладах його творів на російську мову. Відзначено, що вони вважали переклад своєрідною спробою передати рідною мовою важливий у художньому та ідейному значенні твір великого німецького поета. Для прихильників культурно-історичної школи було ближчим виявлення впливу середовища, походження поета на його творчість; дослідники, які належали до психологічної школи, що тільки формувалася у літературознавстві, були схильні більше говорити про психіку Ґете, про вплив внутрішнього світу поета на зміст та будову його творів, по суті, ототожнювали його персонажів і його самого.