Аналіз основних принципів творчої рецепції Ґете в перекладах його творів на російську мову. Дослідження специфіки сприйняття спадщини Ґете в літературній критиці російських символістів. Місце й роль Ґете в естетичному дискурсі російського символізму.
Аннотация к работе
ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені ВОЛОДИМИРА ГНАТЮКА Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеню кандидата філологічних наукРобота виконана на кафедрі російської та світової літератури Харківського національного педагогічного університету імені Г.С.Сковороди, Міністерство освіти і науки України. Науковий керівник: доктор філологічних наук, професор Андрущенко Олена Анатоліївна,Харківський національний педагогічний університет імені Г.С.Сковороди, кафедра російської та світової літератури, професор; Офіційні опоненти: доктор філологічних наук, ПРОФЕСОРКЕБА Олександр Володимирович, Кам?янець-Подільський державний університет, кафедра германських мов та зарубіжної літератури, проректор з наукової роботи, професор; Захист відбудеться “15” березня 2007 р. о 1500 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради К 58.053.02 по захисту кандидатських дисертацій при Тернопільському національному педагогічному університеті імені Володимира Гнатюка (46027, м.Проте вчений, маючи у своєму розпорядженні великий обсяг відомостей про рецепцію Ґете, значну увагу зосередив на особливостях сприйняття Ґете російською літературою XIX ст., а рецепції німецького поета російськими символістами тільки торкнувся, означивши загальні проблеми, повязані з її дослідженням. Загалом рецепція Ґете в російській літературі тієї пори значною мірою відбиває особливості й протиріччя російської літературної й суспільної думки, а переклади його творів на російську мову вказують на прагнення переосмислити досвід минулого, наблизити Ґете до релігійно-філософських шукань епохи. Без вивчення цього матеріалу проблема рецепції Ґете російською літературою кінця XIX - початку XX ст. не може бути вирішена повноцінно й усебічно. Будучи важливим фактом розвитку російської літератури, спадщина Ґете інтерпретувалася письменниками й мислителями, творчість яких з ідеологічних причин довгий час не могла бути обєктом вивчення. Втім її вивчення дає можливості глибше збагнути особливості творчої рецепції творів Ґете в перекладах на російську мову того часу, специфіку російського релігійно-філософського руху кінця XIX - початку XX ст., більш обєктивно означити своєрідність літературно-критичних пошуків В.Серед них були й діячі російського модернізму, які більшою або меншою мірою переймалися штейнеріанством, що впливало на їх особистості і творчість. Затонського “Український Ґете”, у якій дослідник окреслює критерії добору творів для перекладу: вони повинні відповідати ладу, духу національної літератури, виявляти її ментальні особливості, що варто враховувати при порівняльному вивченні. У другому розділі “Ґете в перекладах кінця XIX - початку XX століть” аналізується творча рецепція Ґете в перекладах його творів на російську мову. Відзначено, що вони вважали переклад своєрідною спробою передати рідною мовою важливий у художньому та ідейному значенні твір великого німецького поета. Для прихильників культурно-історичної школи було ближчим виявлення впливу середовища, походження поета на його творчість; дослідники, які належали до психологічної школи, що тільки формувалася у літературознавстві, були схильні більше говорити про психіку Ґете, про вплив внутрішнього світу поета на зміст та будову його творів, по суті, ототожнювали його персонажів і його самого.