Вплив філософсько-релігійного принципу деміургізму Платона на погляди мислителів Київської Русі. Зв’язок вітчизняної релігійно-філософської традиції із найбільш яскравими філософськими системами античної і середньовічної східно-християнської думки.
Аннотация к работе
АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філософських наукОфіційні опоненти: доктор філософських наук, професор СТАДНИК Микола Миколайович, Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди, професор кафедри філософії і політології кандидат філософських наук ПАВЛЕНКО Павло Юрійович, Інститут філософії імені Г. С. Захист відбудеться «30» квітня 2009 року о 10 00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.001.43 у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка за адресою: 01033, Україна, м. З дисертацією можна ознайомитися в науковій бібліотеці Київського національного університету імені Тараса Шевченка за адресою: 01033, м. На основі аналізу релігійно-міфологічної та філософської свідомості робиться висновок про єдність історико-культурного процесу формування деміургічних ідей і звязок вітчизняної релігійно-філософської традиції із найбільш яскравими філософськими системами античної і середньовічної східно-християнської думки. На основі аналізу платонівських діалогів проводиться ідея про послідовний розвиток і обґрунтування ідей деміургізму як творчої сили у різноманітних галузях філософського і філософсько-релігійного знання.Глибоке опрацювання діалогів Платона дозволяє виділити внутрішню єдність поглядів видатного давньогрецького мислителя із вітчизняною культурою, що, зокрема, знаходить своє вираження у деміургічному принципі. У відповідності до поставленої мети дисертаційного дослідження необхідним є вирішення таких основних завдань: виявити вплив античної міфологічно-релігійної та філософської традиції на формування деміургічних поглядів Платона; Релігійно-філософські погляди мислителів Київської Русі автор досліджує з позицій філософії релігії. Для вирішення конкретних завдань поставлених у дисертаційній роботі, використовується ряд основних методів, зокрема: системного аналізу (при виділенні феномену духовної культури Київської Русі як цілісного, часто синкретичного явища), історико-генетичного аналізу (при дослідженні етапів становлення і еволюції релігійно-філософського принципу деміургізму), порівняльного аналізу (при зіставленні поглядів окремих мислителів, філософських шкіл та релігійних вчень) структурно-функціонального (при розкритті взаємодії ідей в рамках реалізації деміургічного принципу в поглядах окремих мислителів). Наукова новизна дисертаційного дослідження полягає в тому, що автор, на основі аналізу поглядів Платона, виділяє деміургічний принцип як структуроутворюючий елемент міфологічно-релігійної та філософської свідомості, що дало можливість простежити вплив платонізму через вчення східно-християнських отців церкви на релігійно-філософські погляди мислителів Київської Русі.У вступі обґрунтовано актуальність теми, визначено обєкт, предмет, мету і завдання дисертаційного дослідження, його методологічну основу, розкрито наукову новизну роботи, зясовано її теоретичну та практичну значущість, висвітлено апробацію результатів дослідження. Головні поняття даного дисертаційного дослідження («деміургізм», «деміургічний принцип», «деміургічна концепція», «деміургічна свідомість» тощо) є похідними від давньогрецького слова «DHMIOURGOV» («деміург»), основне смислове значення якого відповідає слову «творець». Деміургізм (як творчість) в історії людської культури виступає універсальним поняттям, яке характеризує процеси виникнення, становлення та розвитку Всесвіту, людини і суспільства. Згодом процес «творення» і «творчості» набуває теоретичного осмислення у вченнях перших філософів. Як визнає переважна більшість вітчизняних і зарубіжних дослідників, культура Київської Русі (як і будь-яка середньовічна культура) відзначається чітко вираженими релігійними рисами.Грецька міфологія в своєму розвитку яскраво ілюструє відображення у народній свідомості процесу впорядкування світу. В філософській спадщині Платона деміургічний принцип (у своєму розвитку - концепція) є тією основою, яка поєднує різноманітні уявлення цього видатного античного автора в єдине незаперечне ціле. Відродження європейської культури повязане із поширенням християнського світогляду (Василій Великий, Псевдо-Діонісій Ареопагіт, Іоанн Дамаскін та ін.), який вніс творче (деміургічне) начало у старіючу культуру, творчо переосмисливши платонізм на основі християнського світорозуміння і надавши йому чітких релігійних рис. Деміургічний принцип у вченнях східного християнства мав вирішальне значення для вибору релігійно-філософської орієнтації мислителів Київської Русі. Виходячи із історичних фактів і літературних творів другої половини X - першої половини XII ст., можна стверджувати, що формування культури і розвитку державності Київської Русі було тісно повязане із деміургічної складовою як візантійської, так і античної культури.