Аналіз проблеми цивілізацій як реципієнтів чужих культурних надбань. Загострення суперечностей між спільнотами, приналежними до різних цивілізацій, наростання зіткнень між ними і вчинення гучних терористичних актів. Проблема міжкультурних запозичень.
Аннотация к работе
Рецепції чужих культурних надбань у контактах між цивілізаціями (системно-теоретичний аспект)Пізніше, десь із кінця ХІХ ст., почала превалювати думка, що люди не є «сліпими» знаряддями Ідеї, Закону, Долі, а самостійно творять історію, спираючись, однак, на культурні спадки минулих часів та на здобутки інших культур і цивілізацій. Подібне розуміння культури дало життя постмодернізму, а водночас поставило питання про зовсім новий вимір взаємодії між культурами (цивілізаціями) чи епохами. Метою цієї статті є розгляд проблеми цивілізацій як реципієнтів чужих культурних надбань та способу і змісту цієї рецепції, при якій цивілізації залишаються тими ж самими самобутніми акторами всесвітньої історії. У своїй історії ці культурно-історичні типи уподібнюються багаторічним одноплідним рослинам, котрі проходять всі етапи життя від народження до смерті і в яких період цвітіння й плодоношення (власне цивілізація) є коротким і виснажує раз і назавжди їхню життєву силу. Коли ж душа здійснить у зовнішньому світі всю суму своїх можливостей «у вигляді народів, мов, віровчень, мистецтв, держав і наук» і повернеться в первісну душевну стихію, тоді культура «раптом застигає, відмирає, її кров згортається, сили надломлюються - вона стає цивілізацією» [17, с.