Дослідження та аналіз становлення системи запису танцю за музичними (ноти), іконографічними, літературними джерелами. Передумови виникнення та етапи розвитку системи танцювального жесту для аналізу й опису всіх пластико-динамічних характеристик.
Аннотация к работе
Ретроспективний аналіз становлення системи запису танцюМета дослідження - зясувати особливості формування систем запису танцю і термінологічного тезаурусу за видами хореографії та дослідити процеси стилістичного взаємовпливу, як поза, так і в межах мистецтва танцю. Невідємною частиною історичного становлення мистецтва танцю є процес формування термінології хореографічних рухів, який починається з намагань людини у будь-який спосіб зафіксувати танцювальний рух, наприклад, схематично (печерні малюнки), передаючи сакральний зміст дійства. У перекладі з грецької слово «хореографія» (choreia - танець, grap - пишу) має умовний переклад «пишу танцем». «На сьогодні хореографія - це не спосіб записувати танець, а мистецтво писати танцем, говорити танцем, як у давнину писали картинками, такий запис нині зветься піктографією» [3, 23]. Рауль Фейє у своїй книзі «Хореографія, або мистецтво запису танцю» (1701) основну увагу приділив досягненням французького балетного виконавства, застосувавши графічну систему запису рухів.