Особливості терміну прогресування пухлинного процесу після радикальних операцій на товстій і прямій кишці. Клінічні й морфологічні прогностичні параметри, що негативно впливають на тривале виздоровлення хворих. Феномен метастазування колоректального раку.
Аннотация к работе
Львівський Державний Медичний Університет ім. АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наукОфіційні опоненти: доктор медичних наук, професор Макар Дмитро Арсенович - професор кафедри загальної хірургії Львівського державного медичного університету ім.Данила Галицького доктор медичних наук, доцент Костінський Іполіт Юліанович - доцент кафедри онкології Івано-Франківської державної медичної академії Захист відбудеться “7”квітня 2000 року о 13 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 35.600.01 у Львівському державному медичному університеті ім. З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Львівського державного медичного університету ім. На підставі показників скорегованого пяти-та десятирічного виживання вивчено ефективність хірургічного лікування 940 хворих на колоректальний рак (пряма кишка - 631 чол., товста кишка - 310 чол.) Встановлено особливості термінів прогресування пухлинного процесу після радикальних операцій на товстій і прямій кишці. Среди морфологических параметров степень дифференциации первичной опухоли не оказывает существенного влияния на показатель выживаемости больных раком толстой кишки и определяет более высокую эффективность хирургического лечения рака прямой кишки.Настільки широкий діапазон показників пятирічного виживання хворих може свідчити про недооцінку хірургами конкретних біологічних особливостей хвороби (локалізація пухлини, її макроскопічна та гістологічна будова і ін.), про наявність розбіжностей у визначенні стадії процесу. У більшості опублікованих робіт не аналізуються десятирічні віддалені результати хірургічного лікування хворих на КРР, що в неповній мірі віддзеркалює природу пухлин цієї локалізації. Тому ретроспективна оцінка ефективності хірургічного лікування хворих на підставі детального аналізу великого числа спостережень однієї клініки видається надзвичайно актуальною. Основні завдання дослідження: Вивчити пяти-та десятирічні віддалені результати хірургічного лікування хворих на рак товстої та прямої кишки в залежності від особливостей локалізації пухлини, її макроскопічної форми росту, ступеня диференціації, глибини інвазії стінки органа, стану і особливостей регіонарного метастазування та стадіювання за міжнародною клінічною системою TNM - IV видання. Оцінити вплив обсягу хірургічного втручання на ефективність лікування хворих на рак прямої кишки, розташований на висоті 6-8 см від періанальної лінії.Робота ґрунтується на даних клінічного, рентгенологічного, ендоскопічного, радіонуклідного, лабораторного, морфологічного, ультразвукового обстежень і результатах лікування хворих на КРР, які знаходилися в клініці проктології Львівського державного медичного університету ім.Данила Галицького. Хірургічне лікування проведено у 940 хворих, серед них 310 на рак товстої кишки (ТК) та 630 - на рак прямої кишки (ПК). Серед хворих на рак ПК переважали жінки - 349 (55.4%) пацієнток проти 281-го (44.6%) пацієнта. У роботі аналізуються тільки хворі, які успішно перенесли операцію. У випадках локалізації пухлини на висоті 6-8 см від періанальної лінії виконували два типи операцій - екстирпація ПК (59 хворих) і черевноанальна резекція ПК із низведенням сигмоподібної кишки (62 хворих).Серед радикально прооперованих від прогресування пухлинного процесу протягом десяти років помер 71 хворий, що становить 24.2% спостережень. У перші пять років після операції померло 54 (76.1%) хворих, інші 17 (23.9%) - протягом наступних пяти років. Найбільшу кількість померлих відзначено в перші три роки після радикальної операції - помер 41 хворий (57.7% всіх летальних наслідків). При раку ТК параметр G не обумовлює істотної різниці в показниках виживання хворих, хоча результати хірургічного лікування пацієнтів з наявністю аденокарциноми високого та середнього ступеня диференціювання (G1 та G2) виявилися кращими (пятирічне виживання - 81.3%, десятирічне 73.6%), ніж аналогічний показник хворих із G3 та слизистою аденокарциномою (73.9% та 64.8% відповідно) (Р> 0.05). Вплив стадії пухлинного процесу на ефективність хірургічного лікування хворих на рак ТК представлено в табл.2.Хірургічне лікування хворих на КРР характеризується високим рівнем десятирічного виживання: протягом зазначеного терміну 70.0% радикально оперованих є практично здорові. Для пацієнтів на рак ПК найбільш критичним періодом щодо загрози прогресування хвороби є перші чотири роки після операції, для хворих на рак ТК - перші три роки. Незалежно від особливостей локалізації КРР, найвища ефективність хірургічного лікування відзначається серед хворих із блюдцеподібними формами росту пухлини, значно гірша - серед пацієнтів з ендофітними пухлинами. Ступінь диференціювання первинної пухлини суттєво не впливає на віддалені результати хірургічного лікування хворих на рак ТК. Водночас, у хворих на рак ПК наявність низькодиференційованої аденокарциноми супроводжується суттєвим зменшенням їх виживання.